Списання безнадійної дебіторської заборгованості призводить до податкових різниць

Згідно із п. 4 П(С)БО 10, безнадійна дебіторська  заборгованість  - поточна дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності. Визначитись із тим, чи є дебіторська заборгованість, про яку йдеться у  запитанні, безнадійною, має право лише кредитор.

Така дебіторська заборгованість підлягає списанню з балансу у порядку, зазначеному в п. 11 П(С)БО 10. 

Детальніше про списання безнадійної заборгованості тут та тут>>

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

При цьому при списанні дебіторської заборгованості слід врахувати, що згідно з вимогами пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НП(С)БО  або МСФЗ;
• на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ).

Оскільки ці податкові різниці містяться у ІІІ розділі ПКУ, то підприємство, що має дохід менше 20 млн та прийняло рішення про незастосування податкових різниць, такі різниці не визначає. Відповідно, і у додатку РІ до декларації з прибутку щодо списання заборгованості різниці не зазначаються.