Кредит-нота від нерезидента: якою датою відобразити в бухобліку?

За кредит-нотою від постачальника — нерезидента змінюються умови ЗЕД-договору. А саме при виявлені браку переглядається компенсація товару і це потрібно оформити додатком до договору. За умов запитання виходить, що кредит-нота виставлена 21.04.2017 р., цією ж датою слід оформити  і додаткову угоду до ЗЕД-договору. Якщо кредит-нота від постачальника-нерезидента не містить обов'язкових реквізитів передбачених у п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік, рекомендуємо додатково таку операцію оформити бухдовідкою, саме цей документ дає право провести операцію в обліку імпортера про зменшення ціни за рахунком-фактурою. 

Слід врахувати що, мито та ПДВ на митниці під час здійснення митного оформлення, сплачено з митної вартості товару і ця вартість вочевидь розраховувалась з незміненої договірної вартості.

Якщо договірна вартість товару із врахуванням кредит-ноти зменшена, це означає, що митна вартість товару під час здійснення митних процедур також може переглядатись. Як наслідок митні платежі: мито та ПДВ можуть бути перераховані. Згідно з  ст. 269 МКУ за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу ДФСУ відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені. За ч. 2 ст. 269 МКУ внесення змін до митної декларації, прийнятої органом ДФСУ, допускається протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів зазначених у митній декларації.

У заяві про внесення змін до митної декларації (за формою згідно з додатком 3 Положення №450) зазначаються причини зміни. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Вважаємо, що такими документами можуть бути:

• додаткова угода до ЗЕД-договору;
• кредит-нота.

Внесення змін до митної декларації здійснюється на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування (додаток 4 Положення №450) відповідно до п. 37  Положення №450. Якщо митним органом буде оформлено аркуш коригування, для імпортера це є підставою для коригування суми ПДВ у складі ПК з ПДВ.

Наразі, відповідно до п. 201.12 ПКУ документом, що посвідчує право на ПК з ПДВ вважається митна декларація, яка підтверджує сплату податку.

Сума ПК відображається у рядку 11.2 (або 11.2 якщо ставка 7%). Податківці у листі від 03.05.2017 р. №41/6/99-99-15-03-02-15 говорять про те, що якщо у певному звітному періоді відбулось оформлення аркуша коригування, яке призвело до повернення платнику податку зайво сплаченого ПДВ, такий платник ПДВ повинен виключити зі складу податкового кредиту суму ПДВ, яка зазначена в аркуші коригування. І зробити це треба саме в тому звітному періоді, в якому відбулося оформлення такого аркушу коригування. У рубриці "ЗІР" підкатегорія 101.23, сказано, що таке коригування відображається на підставі аркуша коригування до митної декларації у рядку 11.1 чи 11.2 (в залежності від ставки) декларації з ПДВ зі знаком «мінус». 

Враховуючи додаткову угоду, кредит-ноту та бухдовідку та митну декларацію, на баланс товари зараховуються під час розмитнення за первісною вартістю. Складовою первісної вартості будуть: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) та суми ввізного мита: 

• Д-т 281 К-т 632 — оприбутковано товар враховуючи кредит-ноту;
• Д-т 281 К-т 377 — сума мита.

Пам’ятайте, що оплата здійснювалась авансами у валюті, тому на дату оприбуткування товару до уваги слід брати курс НБУ на дату оплати згідно з  п. 6 П(С)БО 21.

За умовами запитання покупець здійснював авансові платежі до моменту отримання кредит-ноти, робимо висновок, що враховуючи зміни до договору та кредит-ноту у імпортера в обліку наявна дебіторська заборгованість за Д-т 3712 (632). І якщо співпраця з постачальником-нерезидентом не є поодинокою, переплату можна зарахувати в оплату майбутніх поставок. Таке зарахування слід передбачити у додатковій угоді, з іншої сторони постачальник може повернути зайво сплачені кошти.