Початок ЗЕД-діяльності: на що звернути увагу?

В першу чергу зауважимо, що здійснення ЗЕД-діяльності не потребує спеціальної реєстрації у податкових органах. Однак, все ж таки про певні «підготовчі» дії слід подбати, зокрема:

• відкрити валютний рахунок на який надходитиме оплата від нерезидента. Нагадаємо, що відповідно до п. 21 розд. II Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів становлять 365 календарних днів. Про те, на які операції ці граничні не поширюються, ми писали тут;
• стати на облік у митному органі. Взяття на облік осіб здійснюється одноразово, до або при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими покладено на митні органи, шляхом:
  • особистого звернення особи до відповідного підрозділу митниці або уповноваженої посадової особи в пункті пропуску;
  • направлення особою документів у паперовій формі поштовим зв’язком на адресу відповідного підрозділу митниці;
  • направлення особою електронних документів засобами електронного зв’язку до ЄАІС;
  • внесення особою облікових даних на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;
• перевірити необхідність ліцензії на експорт товарів. Загалом на експорт товарів ліцензія не потрібна. Однак є певні види товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, або здійснюється за встановленими квотами (про ліцензії та квоти на 2022 рік ми писали тут).

Що ж до дій бухгалтера, то тут слід звернути увагу на певні нюанси бухгалтерського та податкового обліку.

ПДВ

До операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту встановлено ставку ПДВ - 0%. При цьому, на дату складання митної декларації, яка підтверджує факт вивезення товарів за межі митної території України необхідно скласти ПН (на дату передоплати від нерезидента ПН не складається). Обсяг експортної операції (база оподаткування) визначається як договірна (контрактна) вартість товарів, зазначена в митній декларації, оформленій за такою експортною операцією – а саме у графі 42 «Ціна товару» митної декларації.

Облік та податок на прибуток

Згідно з п. 8 П(С)БО 15, дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів) визнають при дотриманні всіх таких умов:

• покупцеві передані ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товари);
• підприємство не здійснює надалі управління і контроль за реалізованою продукцією (товарами);
• сума доходу може бути достовірно визначена;
• є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов’язані із цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Тобто на дату передачі нерезиденту права власності на товар, підприємство визнає дохід із застосуванням курсу НБУ на цю дату. В обліку така операція відображатиметься так:

• Дт 362 Кт 702 – продаж товару;
• Дт 902 Кт 287 – списано собівартість експортованого товару.

Якщо підприємством було отримано аванс від нерезидента, то дохід у розмірі авансу визнається за курсом на дату передоплати. При цьому, заборгованість нерезидента за поставленими товарами є монетарною заборгованістю, а отже, виникає необхідність здійснювати перерахунок курсових різниць за нею як на дату операції (погашення), так і на дату балансу.

Якщо підприємство є платником податку на прибуток і застосовує податкові різниці, а організаційно-правова форма нерезидента наведена у Переліку №480, то слід звернути увагу на коригування фінрезультату, передбачене пп. 140.5.5-1 ПКУ.

Детальніше про те, коли фінрезультат можна не коригувати, ми писали тут. Матеріали за темою «Зовнішньоекономічна діяльність» можна знайти тут.