• Посилання скопійовано

Чи є контрольованими операції, що здійснюються через комісіонера-нерезидента?

Під визначення контрольованих підпадають всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв, визначених ПКУ

Податківці у підкатегорії  131.03 ЗІР пояснили, що  відповідно до ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату у розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (ч. 1 ст. 1013 ЦКУ). Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦКУ).

Поряд з цим, відповідно до пп. 14.1.202 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Тобто, договір комісії є правочином, за яким право власності на товари/послуги переходить безпосередньо від продавця до покупця, а не до комісіонера.

Відповідно до пп. «б» пп. 39.2.1.1 ПКУ контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів.

Згідно з пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
  •  обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Отже, враховуючи вимоги пп. «б» пп. 39.2.1.1 ПКУ під визначення контрольованих операцій будуть підпадати всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера – нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв, визначених пп. 39.2.1.7 ПКУ. При цьому статус нерезидента щодо його відповідності підпунктам «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ в даному випадку не розглядається.

Поряд з тим, можуть бути визнані контрольованими операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом на адресу комітента – резидента за дотримання критеріїв, визначених пп. 39.2.1.1 та 39.2.1.7 ПКУ. У такому випадку стороною контрольованої операції є комісіонер – нерезидент, а предметом контрольованої операції є комісійна послуга.

Підпунктом 39.4.2 ПКУ встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» №2155-VIII.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Форму Звіту про контрольовані операції та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8.

У випадку, якщо господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом визнаються контрольованими у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого нерезидента, а саме повне найменування особи.

У випадку, якщо операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом визнаються контрольованими, у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого комісіонера – нерезидента, а саме повне найменування особи.

Згідно з п. 5 розд. I Порядку кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Відповідальність ФО/ЮО – резидента за неповідомлення про набуття частки в іноземній ЮО
    До ФО/ЮО – резидента застосовується відповідальність за неповідомлення про набуття або відчуження частки резидентом в іноземній юрособі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юрособи, у тому числі в період дії ВС
    24.03.202538
  • Чи є контрольованими операції, що здійснюються через комісіонера-нерезидента?
    Під визначення контрольованих підпадають всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв, визначених ПКУ
    24.03.202535
  • Придбання сервера у нерезидента і розміщення його в дата-центрі
    Резидент - платник ПДВ та податку на прибуток надає послуги хостингу в Україні. Він хоче придбати сервер у нерезидента (Польща) та розмістити його в дата-центрі (Польща), щоб убезпечити дані клієнтів. Перетину кордону України не буде. Тобто резидент перераховує валюту одному нерезиденту за сервер, отримує від нього накладну, розміщує сервер на майданчику у другого нерезидента, далі щомісяця сплачує цьому нерезиденту за оренду місця в дата-центрі, де розташований сервер. Які особливості таких операцій?
    20.12.202459
  • Який код УКТ ЗЕД вказати при списанні товару, придбаного більше 10 років тому?
    Підприємство списує матеріали, придбані у 2006 році. У зв’язку зі змінами, в зведеній ПН з кодом причини 13 треба вказувати УКТ ЗЕД. Наразі чинна версія УКТ ЗЕД 2020 року. Який УКТ ЗЕД зазначити в ПН?
    13.11.202474
  • Помилка у митній вартості товару та аркуш коригування до МД
    Підприємство розмитнило передоплачений товар, вартість якого була 41705 євро. При розмитненні товара була допущена помилка в МД у митній вартості, яку зазначили в сумі 41500 євро. Фактично був отриманий весь товар на суму 41705 євро. Тепер митниця буде оформляти аркуш коригування і донараховувати мито і ПДВ на 205 євро. Як це відобразити в обліку?
    08.10.2024160