• Посилання скопійовано

Прощення дебіторської заборгованості нерезидента: чи нараховувати курсові різниці?

Підприємство сплатило аванс нерезиденту за ТЗ. Через труднощі митного оформлення ТЗ повернено у режимі реекспорту. Постачальник кошти не повернув. Чи потрібно нараховувати курсові різниці на таку заборгованість? Які різниці з податку на прибуток виникнуть при списанні такої заборгованості нерезидента?

Курсові різниці

Відповідно до п. 7 П(С)БО 21, на кожну дату балансу:

  • монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу;
  • немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов'язано з операцією в іноземній валюті, відображаються за валютним курсом на початок дня дати здійснення операції.

Тобто курсові різниці розраховуються лише за монетарними статтями (тобто у разі, якщо передбачається погашення заборгованості грошовими коштами).

Тому з метою визначення необхідності розрахунку курсових різниць після повернення постачальнику транспортного засобу у режимі реекспорту необхідно зважати на подальші договірні умови:

  • якщо постачальник в подальшому зобов’язується поставити інший ТЗ, то така заборгованість є немонетарною і розрахунок курсових різниць не здійснюється;
  • а ось, якщо покупець відмовляється від наступного постачання і передбачається, що постачальник поверне кошти за такий ТЗ, то така заборгованість є монетарною і за нею розраховуються курсові різниці.

 

Прибуток

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо ж підприємство має курсові різниці, то:

- відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат збільшується на суму витрат:

  • на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних П(С)БО або МСФЗ;
  • від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів;

- відповідно до пп. 139.3.3 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО або МСФЗ. У бухобліку це записи з коригування резерву Дт 38 Кт 719, коли в кінці звітного періоду відбувається черговий перегляд резерву сумнівних боргів;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ. Тобто для цілей оподаткування враховується не вся списана дебіторська заборгованість (Дт 944, Кт 36, 37), а лише такі суми, що відповідають пп. 14.1.11 ПКУ.

Водночас, хочемо зауважити, що резерв сумнівних боргів створюється під «грошову» заборгованість – тобто ту заборгованість, яка повинна бути погашена грошовими коштами. Резерв сумнівних боргів не створюють під «товарну» дебіторську і під іншу заборгованість, яка не відповідає п. 7 П(С)БО 10.

Таким чином, зазначені вище податкові різниці будуть застосовуватись лише у тому випадку, якщо сторони прийняли рішення, що аванс, перерахований нерезиденту, буде повертатись грошима (а не іншою поставкою ТЗ). Більше детально про це писали у «Віснику».

Щож до різниці за пп. 140.5.10 ПКУ, то фінрезультат збільшується у разі надання безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та платникам податків, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Своєю чергою, за пп. 133.2.1 ПКУ платниками податку на прибуток- нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Таким чином, вважаємо, що різниця, передбачена пп. 140.5.10 ПКУ, при прощенні дебіторської заборгованості нерезидента не застосовується, оскільки він є платником податку на прибуток.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202465
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202464
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024275
  • Продаж товару нерезиденту на території України: у якій валюті слід вести розрахунки?
    Нерезидент купив пальне для заправки авто на АЗС на території України у бак власного автомобіля. З даним контрагентом є договірні відносини. Якою валютою – гривнею чи євро має розрахуватися контагент на поточний рахунок продавця?
    02.01.2024506
  • За якими курсами оприбуткувати імпортний товар, який був оплачений раніше?
    В 2021-2022 рр. підприємство повернуло дефектні товари іноземному постачальнику. В серпні 2023 р. постачальник надав кредит-ноту на ці товари на 1570,8 євро. В гривнях це 1570,8 * 33,9292 = 53295,99 грн. В липні 2023 р. отримали інвойс на нові товари - 27497,26 євро, оплатили на 1570,8 євро менше з врахуванням кредит-ноти. Курс на дату оплати – 40,4046 грн/євро, на суму 1047548,25 грн. Товар отримали 05.08.2023 р., в МД зазначена вартість товару 27497,26 євро та 1111015,79 грн, як в інвойсі. Як закрити рахунок 632 у валюті та в гривнях?
    18.08.2023259