Чи сплачувати плату за землю до моменту укладення договору оренди?

Відповідно до пп. 14.1.72 ПКУ, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до пп. 14.1.73 ПКУ, землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст. 269 ПКУ, платниками земельного податку є:

1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та 

2. землекористувачі. 

Об'єктом оподаткування земельним податком згідно з положеннями ст. 270 ПКУ є:

1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та 

2. земельні частки (паї), які перебувають у власності. 

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пп. 286.1 ПКУ).

Відповідно до пп. 287.1 ПКУ, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку (пп. 287.6 ПКУ).

Особливості регулювання відносин в сфері земельного права, в тому числі підстави для набуття земельних ділянок у власність та користування, визначені Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 125 ЗКУ, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 ЗКУ, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ст. 124 ЗКУ).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (ст. 202 ЗКУ). При цьому земельна ділянка має бути індивідуально визначеним об'єктом нерухомого майна, якому властиві такі характеристики, як площа, межі, ідентифікатор у Державному земельному кадастрі тощо.

З огляду на вказане, підприємство, яке володіє нерухомим майном, що розташоване на земельній ділянці, права на яку для такої юридичної особи не оформлені, не можна вважати платником земельного податку в розумінні ст. 269 ПКУ до моменту виникнення відповідних прав такої особи на цю земельну ділянку відповідно до запису, сформованого у Державному земельному кадастрі у порядку визначеному законом. До такого моменту зазначена юрособа відповідно до вимог Податкового кодексу України не повинна сплачувати земельний податок.

Відповідно, за період з 20.05.2016 по 17.03.2025 рр. не потрібно сплачувати земельний податок.

Аналогічно консультує ДПСУ, про що можна почитати тут.