Іноземні суб’єкти господарювання можуть відкривати в Україні свої представництва, як і українські суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності на території інших держав (абз. 16 ст. 5 Закону про ЗЕД). Представництвом вважається установа (або особа), яка представляє інтереси іноземного суб’єкта, маючи належно оформлені повноваження від нього (ст. 1 Закону про ЗЕД).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону «Про громадські об’єднання», відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації акредитується в Україні без надання статусу юридичної особи в порядку, визначеному Законом.
Згідно з ст. 2 ЦКУ, учасниками цивільних правовідносин є фізичні та юридичні особи. Статтею 21 Закону про громадські об'єднання передбачає право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства лише для громадських об'єднань з правами юридичної особи.
Організація без статусу юридичної особи є суб'єктом, щоможе мати права, передбачені ч. 1 ст. 21 Закону про громадські об'єднання, але, не маючи відповідної правосуб'єктності та не може укладати і виконувати договори як окрема особа.
Тобто, філія іноземної благодійної організації без права юридичної особи не може вступати від свого імені у відносини, а має завжди виступати від імені іноземної компанії (наприклад, в договорах стороною завжди вказується іноземна компанія). Власність в Україні оформляється на іноземну компанію. І всю відповідальність несе іноземна компанія.
Така філія виконує саме представницькі функції та єдиним джерелом доходів є кошти від нерезидента на утримання.
Тому, якщо філія міжнародної благодійної організації без статусу юридичної особи в Україні планує орендувати квартиру для нерезидента, який приїздить в Україну для надання консультацій на волонтерських засадах, потрібно діяти за законодавством України. Договір оренди укладати від імені нерезидента-юрособи, а найм такої квартири має бути пов’язаний з метою діяльності благодійної організації.
Оренда житла для особи нерезидента буде його доходом, отриманим, як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ) з утриманням та сплатою ПДФО і ВЗ, як з негрошового доходу. Такій особі доведеться повернути благодійній організації ПДФО та ВЗ шляхом внесення через касу банку на поточний рахунок організації. Також фізособа-нерезидент повинна отримати реєстраційний номер картки платника податків – докладніше про це тут.
Чи потрібно подавати Додаток 4ДФ об’єднаної звітності з інформацією про доходи нерезидента? Якою нормою ПКУ передбачено необхідність нерезидента ставати на облік у податкових органах України?
Так, потрібно. Для персоніфікованого відображення в Додатку 4ДФ об’єднаної звітності нарахованого та виплаченого доходупотрібно мати реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) фізособи-нерезидента.
Отримати РНОКПП нерезидент може особисто або через законного представника чи уповноважену особу (п. 70.5 ПКУ). Таким представником може бути філія організації в особі її працівника. Для цього потрібно:
- подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі;
- додати до облікової картки документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою.
Фізособа-нерезидент отримує РНОКПП, щоб організація маламожливість відобразити виплачену винагороду та подати Додаток 4ДФ об’єднаної звітності.
Вартість оренди можна віднести на інші витрати операційної діяльності – 949 рахунок звітного періоду, якщо консультації нерезидента є виконанням цілі, мети чи є частиною проекту.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити
