Додатковий капітал від засновника

Законодавством передбачена можливість збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб (ст. 18 Закону про ТОВ).

Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі (ч. 7 ст. 18 Закону про ТОВ). 

Отже, тільки рішенням засновника може встановлюватися можливість вносити додаткові вклади, в якому варто зазначити:

• загальну суму збільшення статутного капіталу товариства;
• запланований розмір статутного капіталу;
• строк для внесення додаткових вкладів.

Тобто зробити додатковий вклад може кожен засновник (учасник) у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки. Відповідно, у разі збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів номінальна вартість частки засновника (учасника) може бути збільшена на суму в межах його додаткового вкладу.

Установлення розміру, форми та порядку внесення учасниками додаткових вкладів належить до компетенції зборів товариства згідно з пп. "а" ст. 59 Закону №1576. Тому, для початку, потрібно зібрати збори учасників і прийняти рішення про внесення додаткового капіталу засновником. Потім зафіксувати таке рішення у протоколі загальних зборів. Не укладаються при цьому договори позики чи дарування між засновником і підприємством-отримувачем.

Оскільки додаткові внески підприємство отримує від засновника, то облік цих активів має власні правила. Тому згідно з п. 3 НП(С)БО 1 та п. 5 П(С)БО 15 не вважається доходом збільшення активів і капіталу за рахунок внесків власників (учасників). Отже, сума внеску додаткового капіталу засновником не збільшує дохід підприємства.

Згідно з Інструкцією №291 інший вкладений засновником підприємства (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу потрапляють саме до додаткового капіталу. І обліковується такий вид капіталу підприємства за  субрахунком 422 «Інший вкладений капітал». За кредитом субрахунку 422 відображають збільшення додаткового капіталу, а за дебетом — його зменшення.

В бухобліку підприємства внесення додаткового капіталу засновником відображатиметься так:

1. Дт 377 Кт 422 - відображення зобов’язання засновника у вигляді внеску додаткового капіталу;

2. Дт 311 Кт 377 - надійшли на рахунок підприємства внески у виляді додаткового капіталу від засновника. 

Податок на прибуток

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат (прибуток чи збиток), визначений за правилами бухгалтерського обліку, з урахуванням різниць (пп. 134.1.1 ПКУ).

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15, зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства не визнається доходом. Крім того, податкові різниці, пов’язані з формуванням статутного капіталу, у ПКУ не передбачені. Тому операція зі здійснення внеску до статутного капіталу підприємства не впливає на розмір об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Тобто, такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

ПДВ

Згідно з пп. 196.1.1 ПКУ, операція з випуску (розміщення) акцій і корпоративних прав не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому в емітента не виникають податкові зобов’язання. Отримання внеску також не призводить до виникнення податкового кредиту з ПДВ, оскільки ця операція не є постачанням товарів або послуг (пп. 14.1.185 ПКУ та пп. 14.1.191.ПКУ). З цих же причин не проводять розподіл вхідного ПДВ, як того вимагає пп. 199.1 ПКУ за придбаннями для операцій, що оподатковуються і не оподатковуються ПДВ.

Таким чином, при отриманні підприємством додаткових внесків від засновника об'єкт оподаткування ПДВ не виникає.