• Посилання скопійовано

Внесок у статутний капітал: чи можливо шляхом зарахування заборгованості?

Відповідно до договору про відступлення права вимоги Товариство має погасити заборгованість за довгостроковою позикою новому кредитору – нерезиденту. Але цей нерезидент купує частку в цьому ж Товаристві, у зв’язку із чим збільшується СК. Чи можна зарахувати заборгованості між нерезидентом та Товариством шляхом підписання Акту зарахування взаємних вимог?

Загальні збори учасників можуть вирішити збільшити СК ТОВ за рахунок додаткових вкладів учасників та (або) третіх осіб. Однак треті особи й учасники ТОВ можуть внести додаткові вклади лише після того, як кожен учасник реалізує своє переважне право або відмовиться від його реалізації. Розмір такого додаткового вкладу має бути в межах різниці між сумою збільшення СК та сумою додаткових вкладів, унесених учасниками (ст. 18 Закону про ТОВ). Звичайно ж, якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.

Тож, мажмо справу із додатковим вкладом для збільшення СК.

Раніше, до набрання чинності Закону про ТОВ, існувала ст. 144 ЦКУ. А саме у ч. 2 ст. 144 ЦКУ містилася пряма заборона на зарахування вимог: не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Щоправда, ще тоді Держкомпідприємництво у листі від 18.03.2005 р. №1768 висловило позицію, що така заборона діє лише для первинних вкладів учасників (формування статутного капіталу протягом першого року діяльності). Такої заборони немає, якщо мова йде про додаткові внески учасників.

Проте така позиція дещо похитнулася після висновку ВГСУ в постанові від 15.08.2007 р. у справі № 2-1282/2006 (22-ц-68): будь-яке збільшення статутного капіталу стосується прав учасників товариства на їх прибуток, а дозволений загальними зборами додатковий вклад поширюється на обов’язок усіх учасників товариства. Додатковий внесок одного чи декількох учасників господарського товариства шляхом зарахування вимог до товариства законом заборонений.

Та як би там не було, наразі норма ст. 144 ЦКУ скасована, а заборони у Законі про ТОВ щодо здійснення зарахування зустрічних вимог немає.

Втім, пам’ятаємо, що можливість проведення зарахування зустрічних вимог передбачена ст. 601 ЦКУ і ст. 203 ГКУ. Для проведення таких дій необхідно, аби одночасно виконувалися 3 умови.

Вимоги мають бути:

1) зустрічними;

2) однорідними;

3) такими, строк виконання яких настав, або ж цей строк не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги.

Звісно, вимоги мають бути від обох сторін. Отже, якщо йдеться про збільшення статутного капіталу, то аби підприємство могло пред’явити вимогу до нового засновника,  спочатку слід прийняти рішення про збільшення статутного капіталу, унести зміни до статуту товариства та зареєструвати їх у держреєстратора. Тобто лише після державної реєстрації збільшення розміру статутного капіталу виникає заборгованість засновника перед підприємством, а в підприємства — право вимагати погашення такої заборгованості.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • Отримано credit memo: як врахувати?
    ТОВ - офіційний представник нерезидента в Україні щодо розповсюдження аудіо та відео-продукції. Протягом 2023 р. перевиконало план щодо підключення до інформаційного ресурсу користувачів. Нерезидент 28.02.2024 р. надав credіt memo ТОВ, що має бути врахований при розрахунку за послуги з нерезидентом у лютому та березні 2024 р. Чи має ТОВ скоригувати фінрезультат за 2023 р., оскільки credit memo за результатами роботи 2023 р.? Чи потрібно нарахувати курсову різницю на дату проведення акту від нерезидента ?
    15.03.202436
  • Придбання нерухомості комунальної власності, у якій вже є орендарі
    Підприємство придбало нежитлову нерухомість на аукціоні. В договорі купівлі-продажу об’єкту малої приватизації вказано, що приміщення надано в оренду до 2028 р. і цей договір чинний і для покупця. Майно перебувало в комунальній власності і передане пкупцю в день укладення договору балансоутримувачем. Як відобразити придбання такої нерухомості в обліку? Коли вводити в експлуатацію, якщо акт прийому-передачі майна від 15.02.2023 р.? Як відображати відносини з орендарем? Чи потрібна додаткова угода до договору оренди?
    14.03.202415
  • Чи включати адмінвитрати при обчисленні вартості видобутої корисної копалини?
    При обчисленні вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю до витрат потрібно включати адміністративні витрати чи ні? Місцеві податківці сказали, що потрібно включати, адже підприємство займається тільки виробництвом каменю та щебеню, тому потрібно включати всі витрати, крім витрат на збут. Сказали, що є роз'яснення ДПС, але ми не знайшли
    11.03.202422
  • Чи є ТОВ контролюючою особою КІК?
    ТОВ 1, платник податку на прибуток, має засновника - фізособу (97%). А ця фізособа є також засновником (51%) ТОВ 2 нерезидента. Хто буде контролюючою особою для ТОВ 2: ТОВ 1 чи фізособа?
    29.02.202431
  • Як оподатковується спеціальна бюджетна дотація за утримання великої рогатої худоби (корів)?
    Підприємство - платник податку на прибуток отримало державну допомогу на утримання корів у 2023 р. Чи є сума цієї допомоги об'єктом оподаткування податком на прибуток?
    12.02.202428