Загальні збори учасників можуть вирішити збільшити СК ТОВ за рахунок додаткових вкладів учасників та (або) третіх осіб. Однак треті особи й учасники ТОВ можуть внести додаткові вклади лише після того, як кожен учасник реалізує своє переважне право або відмовиться від його реалізації. Розмір такого додаткового вкладу має бути в межах різниці між сумою збільшення СК та сумою додаткових вкладів, унесених учасниками (ст. 18 Закону про ТОВ). Звичайно ж, якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів.
Тож, мажмо справу із додатковим вкладом для збільшення СК.
Раніше, до набрання чинності Закону про ТОВ, існувала ст. 144 ЦКУ. А саме у ч. 2 ст. 144 ЦКУ містилася пряма заборона на зарахування вимог: не допускається звільнення учасника ТОВ від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
Щоправда, ще тоді Держкомпідприємництво у листі від 18.03.2005 р. №1768 висловило позицію, що така заборона діє лише для первинних вкладів учасників (формування статутного капіталу протягом першого року діяльності). Такої заборони немає, якщо мова йде про додаткові внески учасників.
Проте така позиція дещо похитнулася після висновку ВГСУ в постанові від 15.08.2007 р. у справі №2-1282/2006 (22-ц-68): будь-яке збільшення статутного капіталу стосується прав учасників товариства на їх прибуток, а дозволений загальними зборами додатковий вклад поширюється на обов’язок усіх учасників товариства. Додатковий внесок одного чи декількох учасників господарського товариства шляхом зарахування вимог до товариства законом заборонений.
Та як би там не було, наразі норма ст. 144 ЦКУ скасована, а заборони у Законі про ТОВ щодо здійснення зарахування зустрічних вимог немає.
Втім, пам’ятаємо, що можливість проведення зарахування зустрічних вимог передбачена ст. 601 ЦКУ і ст. 203 ГКУ. Для проведення таких дій необхідно, аби одночасно виконувалися 3 умови.
Вимоги мають бути:
1) зустрічними;
2) однорідними;
3) такими, строк виконання яких настав, або ж цей строк не встановлений чи визначений моментом пред’явлення вимоги.
Звісно, вимоги мають бути від обох сторін. Отже, якщо йдеться про збільшення статутного капіталу, то аби підприємство могло пред’явити вимогу до нового засновника, спочатку слід прийняти рішення про збільшення статутного капіталу, унести зміни до статуту товариства та зареєструвати їх у держреєстратора. Тобто лише після державної реєстрації збільшення розміру статутного капіталу виникає заборгованість засновника перед підприємством, а в підприємства — право вимагати погашення такої заборгованості.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись