Алгоритм дій у разі виходу з ладу РРО такий:
1) Повідомляємо центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) й контролюючий орган про вихід з ладу РРО.
Повідомити можна письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі:
ЦСО — протягом робочого дня з моменту виявлення несправностей або ушкодження;
контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків, — протягом двох робочих днів (п. 16 ст. 3 Закону про РРО).
2) Підраховуємо готівкові кошти, які перебувають у скриньці РРО на момент його виходу з ладу (виручку за цей період й суму службового внесення).
Звіряємо їх із даними контрольної стрічки. Відкриваємо розрахункову книжку та отриману суму записуємо в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».
3) У день виходу з ладу РРО відкриваємо КОРО, зареєстровану на РРО, що вийшов з ладу, й робимо такі записи:
— заповнюємо розділ 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» КОРО, зареєстрованої на РРО, що вийшов з ладу, а саме графи 1 і 2. Тобто тут має значитися так: графа 1 — №з/п, графа 2 — дата виникнення поломки РРО.
— заповнюємо розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій», а саме:
графу 1 — згідно з даними контрольної стрічки номер першого пробитого по РРО фіскального чека в день поломки РРО;
графу 2 — номер останнього пробитого по РРО фіскального чека перед поломкою РРО;
графу 3 — номер РК, зареєстрованої до КОРО на даний РРО, яка буде використовуватися для розрахунків з покупцями;
графу 4 — дату і час початку використання РК;
графу 5 — серію і номер першої квитанції, з якої починається використання РК.
Якщо після поломки РРО й надалі проводяться розрахункові операції, то для їх обліку слід використовувати розрахункові квитанції з РК. Якщо після поломки РРО та до відновлення його роботи таких операцій не було, то буде використана лише одна розрахункова квитанція із позначкою «Службове внесення».
— заповнюємо розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків», а саме:
в графі 1 — дату виникнення поломки РРО;
в графі 2 — номер РК, що використовується;
в графі 3 — суму коштів, яку зазначили у корінці розрахункової квитанції;
в графі 4 — суму коштів, яку здали до каси (для підприємств) чи до банку;
в графах 5, 6, 7, 8 — загальну суму здійснених розрахункових операцій, які фіксувалися за допомогою РК. Якщо таких операцій не було після поломки РРО, то у таких графах проставляються прочерки.
Це всі записи, які мають бути виконані у день поломки.
4) Якщо розрахункові операції здійснюються у наступних днях після поломки РРО, то суб'єкт господарювання так само заповнює розділ 3, крім граф 1 та 2, та розділ 2 аж до дня включення відремонтованого РРО.
5) У день полагодження РРО і введення його в експлуатацію після ремонту слід зробити такі дії:
— заповнюємо розділ 4 КОРО разом з працівником ЦСО. Касир заповнює графи 6 і 7, працівник ЦСО — графи 3 — 5;
— підраховуємо суму виручки за корінцями розрахункових квитанцій;
— проводимо через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу, за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку, іншого податку. Дані суми вводяться в РРО як виручка (тобто слід провести через РРО реалізацію усіх проданих під час ремонту товарів), а не як операція «Службове внесення». Операція «Службове внесення» готівки, які зберігаються на місці проведення розрахунків, виконується в тому випадку, якщо реалізація товарів (послуг) в період відключення РРО не здійснювалася;
— друкуємо Х-звіт РРО та звіряємо отримані суми з сумою виручки, підрахованої за розрахунковими квитанціями. Розбіжностей при цьому бути не повинно;
— роздруковуємо Z-звіт і на його основі заповнюємо:
розділ 2 КОРО, а саме: у графі 1 вказуємо дату роздрукованого чеку; у графі 2 — номер роздрукованого Z-звіту; у графі 3 — суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків, у день включення відремонтованого РРО;
та розділ 3 КОРО, а саме у графі 8 вказуємо номер роздрукованого Z-звіту.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити