• Посилання скопійовано

Дії госпсуб'єкта, якщо РРО зламався

РРО вийшов з ладу, що робити суб'єкту господарювання?

Алгоритм дій у разі виходу з ладу РРО такий:

1) Повідомляємо центр сервісного обслуговування (далі — ЦСО) й контролюючий орган про вихід з ладу РРО.

Повідомити можна письмово або засобами електронного зв'язку в довільній формі:

ЦСО — протягом робочого дня з моменту виявлення несправностей або ушкодження;

контролюючий орган, у якому суб'єкт господарювання зареєстрований платником податків, — протягом двох робочих днів (п. 16 ст. 3 Закону про РРО).

2) Підраховуємо готівкові кошти, які перебувають у скриньці РРО на момент його виходу з ладу (виручку за цей період й суму службового внесення).

Звіряємо їх із даними контрольної стрічки. Відкриваємо розрахункову книжку та отриману суму записуємо в корінець першої розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

3) У день виходу з ладу РРО відкриваємо КОРО, зареєстровану на РРО, що вийшов з ладу, й робимо такі записи:

— заповнюємо розділ 4 «Облік ремонтів, робіт з технічного обслуговування і перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО» КОРО, зареєстрованої на РРО, що вийшов з ладу, а саме графи 1 і 2. Тобто тут має значитися так: графа 1 — №з/п, графа 2 — дата виникнення поломки РРО.

— заповнюємо розділ 3 «Облік розрахункових квитанцій», а саме:

графу 1 — згідно з даними контрольної стрічки номер першого пробитого по РРО фіскального чека в день поломки РРО;

графу 2 — номер останнього пробитого по РРО фіскального чека перед поломкою РРО;

графу 3 — номер РК, зареєстрованої до КОРО на даний РРО, яка буде використовуватися для розрахунків з покупцями;

графу 4 — дату і час початку використання РК;

графу 5 — серію і номер першої квитанції, з якої починається використання РК.

Якщо після поломки РРО й надалі проводяться розрахункові операції, то для їх обліку слід використовувати розрахункові квитанції з РК. Якщо після поломки РРО та до відновлення його роботи таких операцій не було, то буде використана лише одна розрахункова квитанція із позначкою «Службове внесення».

— заповнюємо розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків», а саме:

в графі 1 — дату виникнення поломки РРО;

в графі 2 — номер РК, що використовується;

в графі 3 — суму коштів, яку зазначили у корінці розрахункової квитанції;

в графі 4 — суму коштів, яку здали до каси (для підприємств) чи до банку;

в графах 5, 6, 7, 8 — загальну суму здійснених розрахункових операцій, які фіксувалися за допомогою РК. Якщо таких операцій не було після поломки РРО, то у таких графах проставляються прочерки.

Це всі записи, які мають бути виконані у день поломки.

4) Якщо розрахункові операції здійснюються у наступних днях після поломки РРО, то суб'єкт господарювання так само заповнює розділ 3, крім граф 1 та 2, та розділ 2 аж до дня включення відремонтованого РРО.

5) У день полагодження РРО і введення його в експлуатацію після ремонту слід зробити такі дії:

— заповнюємо розділ 4 КОРО разом з працівником ЦСО. Касир заповнює графи 6 і 7, працівник ЦСО — графи 3 — 5;

— підраховуємо суму виручки за корінцями розрахункових квитанцій;

— проводимо через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) — за час роботи, що передував виходу РРО з ладу, за кожною ставкою ПДВ, акцизного податку, іншого податку. Дані суми вводяться в РРО як виручка (тобто слід провести через РРО реалізацію усіх проданих під час ремонту товарів), а не як операція «Службове внесення». Операція «Службове внесення» готівки, які зберігаються на місці проведення розрахунків, виконується в тому випадку, якщо реалізація товарів (послуг) в період відключення РРО не здійснювалася;

— друкуємо Х-звіт РРО та звіряємо отримані суми з сумою виручки, підрахованої за розрахунковими квитанціями. Розбіжностей при цьому бути не повинно;

— роздруковуємо Z-звіт і на його основі заповнюємо:

розділ 2 КОРО, а саме: у графі 1 вказуємо дату роздрукованого чеку; у графі 2 — номер роздрукованого Z-звіту; у графі 3 — суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків, у день включення відремонтованого РРО;

та розділ 3 КОРО, а саме у графі 8 вказуємо номер роздрукованого Z-звіту.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Готівковий обіг та каса»

  • Порядок впровадження РРО та звітність у 2025 році
    Яка покрокова процедура впровадження реєстратора розрахункових операцій для підприємства, що планує продавати товари за готівку? Що необхідно зробити від початку до кінця, та яка звітність щодо РРО передбачена?
    18.08.202549
  • Нюанси заповнення чеку при оплаті подарунковим сертифікатом
    Підприємство автомобільної галузі планує продавати подарункові сертифікати із наступною можливістю обрати товар та оплатити сертифікатом, вартість товару може перевищувати номінал сертифікату. Перший чек - продаж сертифікату на суму його номіналу. Як має бути оформлений другий чек при продажі товару? Що з ПДВ?
    15.08.2025210
  • Застосування РРО/ПРРО для ФОП - "єдинника" І групи
    Чи зобов'язаний ФОП на І групі єдиного податку, який надає побутові послуги населенню (зокрема, ремонт автотранспорту), застосовувати РРО та/або ПРРО при проведенні розрахункових операцій?
    12.08.202531
  • Відсутність штрафів з РРО/ПРРО для ФОП у Харкові з 1 серпня 2025 року
    Чи зберігаються з 01.08.2025 р. якісь пільги з незастосування РРО/ПРРО або за незастосування штрафів за порушення при застосуванні РРО/ПРРО для ФОП на ЄП ІІ-ІІІ груп, у яких податкова адреса та місце провадження діяльності знаходяться у м. Харкові (території можливих бойових дій)? Прошу розглянути ситуацію, коли ФОП на ІІІ групі ЄП з податковою адресою у м. Харкові (зареєстрований до війни), проводить фактичну діяльність в м. Харкові, але "місце провадження у витязі ЄП зазначено - територія України"
    04.08.202580
  • Орендна плата наперед: готівкові розрахунки та МПЗ
    ТОВ на єдиному податку IV групи, що орендує земельні ділянки у фізосіб, здійснює виплату орендної плати раз на рік. Іноді виплати проводяться наперед за декілька років одночасно через касу підприємства на суму понад 200 тис. грн. Як коректно здійснювати такі готівкові виплати? Чи діє обмеження у 50 тис. грн? Чи можна суми ПДФО та ВЗ, сплачені у 2025 році з орендної плати за декілька наступних років, повністю включити до розрахунку МПЗ за 2025 рік?
    31.07.202541