РРО та заставні кошти на прокат електроінструментів

Відповідно до ст. 759 ЦКУ та ст. 283 ГКУ, орендодавець (фізична особа, зокрема підприємець) передає майно орендарю (фізичній або юридичній особі) за плату та на певний термін на підставі договору оренди. Орендодавцем може виступати власник речі або особа, уповноважена на укладення договору оренди.

Надання в оренду електоінструментів зазвичай здійснюється за договором прокату.

Договір прокату є різновидом договору найму (оренди). Питання дооговору прокату регулюються ст. 787-791 ЦКУ.

Прокат – це різновид майнового найму, тому низка норм Цивільного кодексу України про майновий найм поширюється і на договір прокату.

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. Договір прокату є публічним договором (ст. 787 ЦКУ).

Надання та повернення застави без реєстрації через РРО

Якщо суб'єкт господарювання одержує від наймача  заставу  у  вигляді  певної суми  коштів,  то приймання таких сум,  на нашу думку,  можна не реєструвати через РРО. 

Ця думка ґрунтується на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону про РРО, суб'єкт  господарювання зобов’язаний проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Своєю чергою, згідно з ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція – розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Оскільки надання електроінструментів у тимчасове користування під грошову заставу не є його продажем (право власності на ці електроінструменти до клієнта не переходить, гарантії продавця на цей товар не надаються), то отримання застави від клієнта (який не є покупцем) не є розрахунковою операцією і, відповідно, не потребує реєстрації через РРО.

Оскільки СГ є ФОП, то він не веде бухоблік та не зобов’язаний видавати клієнту касові документи встановленого зразка (зокрема, квитанцію від ПКО). Отже, в такому випадку надання застави може оформлюватися розпискою між ФОП та клієнтом, яка є невід’ємною частиною договору застави. Повернення застави клієнту при закінченні прокату оформлюється також відповідною розпискою.

На користь такого підхіду говорить також той факт, що сума застави не є доходом ФОП від продажу електроінструменту та від надання послуг, оскільки вона має бути повернута клієнту у повному обсязі.

Також звертаємо увагу, що гроші, отримані  у  вигляді  застави,  не  повинні перебувати у скриньці РРО, а мають зберігатися окремо від торгової виручки на місці  проведення розрахунків з покупцями.

Надання та повернення застави з реєстрацією через РРО

Не виключено, що податківці можуть дотримуватися іншої думки і вимагати, щоб застава проводилася через РРО. Тому, якщо  ФОП все ж таки вирішить проводити суму застави через РРО, то йому потрібно звернути увагу на таке: можливий варіант проведення застави через фіскальну пам’ять РРО так само, як і продаж товарів, шляхом створення окремої номенклатури "Застава". Одержання готівки у вигляді застави потрібно проводити зі знаком "+", як звичайний продаж товару, а повернення застави клієнту оформляти як повернення платежу за повернутий товар.

У цьому випадку документом, що підтверджує отримання та повернення застави, буде чек РРО, а розписку оформлювати не обов’язково.

Також для однозначності в цьому питанні радимо отримати індивідуальну податкову консультацію згідно зі ст. 52 ПКУ, у якій задати питання щодо того, чи потрібно заставу реєструвати через РРО, якщо застава не вважається продажем товару або наданням послуги.

Недостатність коштів на місці розрахунків при поверненні застави

Відразу зазначемо, що така ситуація небажана, оскільки клієнт має право вчасно отримати свої "заставні" кошти при поверненні ним електроінструментів.

Якщо ФОП вирішить проводити суму застави через РРО, то йому потрібно планувати наявність готівкових коштів на той момент, коли заплановано повернення електроінструментів (адже в договорі прокату електроінструментів має бути визначено строк такого користування). Якщо коштів у скриньці РРО не вистачатиме, то ФОП може внести до неї необхідну суму шляхом «службового внесення».

Якщо ж ФОП прийняв рішення не реєструвати заставу через РРО, то поверненя застави він може зробити з власних готівкових коштів. Радимо зберігати суми, внесені як заставу, окремо, виключно з метою повернення заставодавцям і не допускати їх нецільового використання протягом періоду застави.

Крім цього, повернення застави клієнту може здійснюватись і безготівково на його банківський рахунок.