Запитання:
Підприємство – турагент (платник ЄП 3 група за ставкою 5%) працює з туристами через туроператорів України за агентськими договорами та договорами на надання туристичних послуг безпосередньо з туристами. На сьогодні виникла потреба підбирати індивідуальні та більш дешеві відпочинки, які можна придбати на сайтах типу booking.com чи авіапереліту на лоукостах. Оплата таких бронювань здійснюється за допомогою банківських карток. Чи має право турагент – «єдиник» займатися оплатою послуг нерезидентам (як компаніям, так і фізособам)? Чи можна для такої оплати використовуючи картку-ключ до поточного рахунку підприємства? Які документальні підтвердження необхідні при бронюванні та оплаті нерезиденту, крім договору доручення від туриста на весь спектр туристичних послуг (від українських туроператорів є агентські договори та акти наданих послуг на кожне окреме бронювання та оплату)?
Відповідь:
Насамперед нагадаємо, що в абз. 3 ч. 2 ст. 5 Закону «Про туризм» туристичні агенти визначені як юрособи, створені згідно із законодавством України, а також ФОП, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.
Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону №324 туристичним продуктом є попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Юрособи, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг в абз. 2 ч. 2 ст. 5 Закону №324 є туристичними операторами. При цьому туроператорська діяльність потребує отримання ліцензії в установленому порядку.
Підбирання індивідуальних та більш дешевих «відпочинків» з бронюванням помешкання на сайтах типу booking.com чи авіапереліту на лоукостах є розроблянням комплексу туристичних послуг, тобто туристичним продуктом.
Отже, за наведених у запитанні обставин, суб’єкту підприємництва необхідна ліцензія на здійснення туроператорської діяльності.
Провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону тягне за собою накладення штрафу від 1000 до 2000 НМДГ (від 1700 до 3400 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст. 164 КЗпАП).
Щодо права турагента – «єдиника» на оплату послуг нерезидентам
Відповідно до ст. 3 Закону про ЗЕД суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, зокрема, юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в т. ч. юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у т. ч. будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у т. ч. заходами захисту, запровадженими Нацбанком відповідно до Закону «Про валюту».
Використання картки-ключ для оплати послуг нерезидента
Про те, що раніше в Україні розрахунки з корпоративних карток у сфері ЗЕД були заборонені, ми писали тут.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями встановлено в розд. IV Положення №2.
Відповідно до п. 28 та 31 розд. IV Положення №2 у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов'язаними з рухом капіталу, використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня. Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пп. 27 - 30 розд. IV Положення №2, здійснюються виключно через банки, тобто без застосування платіжних карток. Зокрема, у п. 28 Положення №2 згадуються поточні торговельні операції, які, своєю чергою, включають лише розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України (див. у пп. 1 п. 4 розділу І Положення №2).
Таким чином, розрахунки за послуги не підпадають під це обмеження і тому можуть здійснюватися за допомогою платіжних карток.
Згідно з п. 15 розд. V Положення №705, переказ між еквайрами і суб'єктами господарювання за операціями з використанням електронних платіжних засобів, здійснених резидентами і нерезидентами на території України, у т. ч. через мережу Інтернет, здійснюється виключно в гривнях. Це означає, що кошти з картки платника списуватимуться у гривнях. Разом з цим отримувачу буде зарахована валюта. Конвертація валют відбувається між банками-еквайрами.
Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу (абз. 5 п. 3 розд. VII Положення №705).
Нормами п. 4 розд. VII Положення №705 передбачено, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань користувачу.
Документальне підтвердження бронювання послуг нерезидента для виконання договору доручення від туриста на весь спектр туристичних послуг
1. Договір з туристом
Як доводилось вище, в ситуації, що розглядається, турагентом реалізується створений ним туристичний продукт. Для реалізації цього продукту має укладатися виключно договір на туристичне обслуговування.
Нормами ст. 20 Закону №324 передбачено, що за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.
У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови, перелік яких визначено в абз. 4 ст. 20 Закону №324.
Права і обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також Законом №324.
Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом «Про захист прав споживачів».
Відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну туриста, встановлюється законом, якщо договором на туристичне обслуговування не передбачено більшу відповідальність туроператора.
Отже, укладання з туристом договору доручення на весь спектр туристичних послуг є порученням вимог чинного законодавства.
2. Первинні документи
Відповідно до пп. 296.1.3 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ПКУ.
В абз. 3 п. 44.2 ПКУ зазначено, що юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 пп. 291.4 ПКУ, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пп. 44.1 ПКУ всі платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування на підставі первинних документів.
В ч. 2 ст. 6 Закону №959 встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у т. ч. в електронному вигляді, за надані послуги. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення (довіреності), установчих документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону №959.
Абзацами 1 та 2 ст. 8 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Отже, первинними підтверджувальними документами є електронні повідомлення надіслані туроператору з сайтів типу booking.com чи авіапереліту на лоукостах.
***
Читайте також:
- Корпоративні платіжні картки: правила гри
- Використання картки-ключ для зняття готівки з рахунку підприємства
- Реклама в соціальних мережах (Facebook, Instsgram): чи можна оплатити з корпоративної карти (чи карти-ключ)?
- Рекламні послуги в Інтернеті надає нерезидент: пам’ятка клієнту
- Відображаємо у Книзі обліку доходів винагороду турагента у разі, якщо ціна туру збільшилася
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити