• Посилання скопійовано

Помилкова сплата зобов’язання з ПДВ на бюджетний рахунок: чи будуть штрафи?

У вересні при оплаті зобов’язання з ПДВ за декларацією з серпень помилково було перераховано кошти на бюджетний рахунок замість електронного. За деклараціями за вересень та жовтень було задекларовано від’ємне значення. Чи будуть штрафи за несплату зобов’язання? Як повернути кошти з бюджетного рахунку?

Згідно з п. 19 Порядку №569, за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з податку результатів діяльності платником податку проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.

Зокрема, як передбачено пп. 200.1 ПКУ, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як визначено пп. 200.2-1 ПКУ, розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з рахунків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, крім випадку, передбаченого абз. 2 пп. 87.1 ПКУ.

Тобто, суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за підсумками звітного (податкового) періоду та задекларовані у податкових деклараціях з ПДВ, сплачуються до бюджету безпосередньо з електронного рахунку платника податку.

Відповідно до пп. 124.1 ПКУ, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Разом з цим, як зазначено у пп. 200.4 ПКУ, при від’ємному значенні суми ПДВ, розрахованої згідно з пп. 200.1 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди в частині, що не перевищує суму реєстраційного ліміту.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (пп. 14.1.175 ПКУ).

Згідно з пп. 4 п. 5 розд. V Порядку №21, сума від’ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує реєстраційної суми на момент подання податкової декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, якщо на електронному рахунку ПДВ сума коштів була недостатня для сплати податкового зобов’язання з ПДВ, то сума визначеного зобов’язання вважається не сплаченою незалежно від наявності переплати по бюджетному рахунку ПДВ.

При цьому, від’ємне значення за декларацією ПДВ за наступні звітні періоди може бути зараховано в рахунок сплати такого зобов’язання, яке визнається податковим боргом. Однак, це не звільняє від застосування до платника податків наведених вище фінансових санкцій, оскільки прострочення терміну сплати зобов’язання все ж таки було.

Разом з цим, пп. 200.4-1 ПКУ встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ платника зараховуються кошти з його власного поточного рахунку. Поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел не передбачено – в тому числі і шляхом повернення надлишково (помилково) перерахованих коштів на бюджетний рахунок з ПДВ. Отже, повернути з бюджетного рахунку кошти платник податку може лише на свій банківський рахунок шляхом подання відповідної заяви. 

Повернення таких коштів здійснюється шляхом подання платником податку заяви в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Згідно з пп. 43.5 ПКУ, контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Відшкодування комунальних послуг орендарем: що з ПДВ?
    ТОВ-орендодавець, платник ПДВ, виставляє орендарю окремий рахунок на відшкодування комунальних послуг (за воду та електроенергію). Надавач комунальних послуг ОСББ, неплатник ПДВ. Як визначити базу оподаткування ПДВ даної операції?
    22.04.2024929
  • Повернення предмета лізингу: бухоблік та ПДВ
    Приватним нотаріусом було проведено вилучення та повернення від лізингоодержувача на користь лізингодавця товар – об'єкт фінлізингу. Лізингодавець зареєстрував податкові зобов'язання на лізингоодержувача в повному обсязі. Лізингоодержувач не складав акт на повернення товару. Які дії та проведення будуть у лізингоодержувача та лізингодавця?
    18.04.202429
  • ПН на реекспорт продукції, виготовленої з давальницької сировини
    Підприємство в митному режимі переробки ввозить на митну територію сировину нерезидента, переробляє і вивозить продукцію переробки в митному режимі реекспорту. Чи потрібно на операцію реекспорту складати податкову накладну?
    18.04.202428
  • Як скласти ПН на аванс, коли вартість робіт достовірно невідома?
    Замовником перераховано аванс за будівництво нежитлового об’єкта. Загальна вартість будівництва достовірно невідома, акти будуть закриватись щомісяця поетапно по формі КБ. На суму передплати виписано ПН на всю суму передплати з кількістю 1, одиниця виміру грн. Як має бути складена ПН за умови авансової оплати? На яку дату здійснюється РК: на дату проміжного акту чи на дату останнього акту за всіма ПН?
    17.04.20249095
  • ПДВ та облік при передачі продукції, якщо оплачує третя сторона
    Підприємство виробляє медичні меблі. За тристороннім договором покупцем (замовником) є лікарня, а оплачує благодійний фонд. Рахунок виставляється фонду, який оплачує 70% рахунку, потім меблі виробляються і передаються лікарні. Після підписання тристороннього акту прийому-передачі, фонд оплачує залишок 30%. Які особливості ПДВ? Як відображати в бухобліку?
    17.04.202434