Заготівля та реалізація сільськогосподарської продукції: як відобразити в бухобліку?

Облік витрат на оренду приміщення

Порядок відображення в бухобліку операцій з оренди регулюється П(C)БО 14 «Оренда». Так згідно з п. 8 П(С)БО 14, об’єкт оренди (в даному випадку приміщення) відображається на позабалансовому рахунку орендаря за вартістю, що вказана у договорі оренди та акті приймання-передачі такого приміщення. Для цього використовують рахунок 01 «Орендовані необоротні активи», де за дебетом відображають надходження таких активів, а за кредитом їх вибуття.

Згідно з п. 9 П(С)БО 14, нараховану орендну плату визнають витратами рівними частинами протягом строку оренди або з урахуванням способу одержання економічних вигод, що пов’язані з використанням такого об’єкту. Підставою для відображення в бухобліку витрат на оренду є акт приймання-передачі наданих орендних послуг. Відображення таких витрат здійснюється у обліку на рахунках відповідних витрат (23, 91, 92, 93, 94). Так як в даному випадку орендоване приміщення використовується для здійснення переробки такої сільськогосподарської продукції, то цілком логічним було відносити такі витрати на рахунок 23 «Виробництво».

У випадку ж, якщо орендні платежі здійснюються авансом за декілька місяців, то використовується рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», з подальшим списанням в тих періодах, до яких відносяться данні платежі.

У випадку, якщо орендодавець приміщення є платником ПДВ, то за умови належної реєстрації ним податкової накладної у ЄРПН, орендар-платник ПДВ отримує право на податковий кредит у відповідності до п. 198.3 ПКУ.

Приймання продукції від населення

Щодо первинних документів, якими може бути оформлене приймання від населення сільськогосподарської продукції, ДФСУ в листі від 07.09.2015 р. №8479/X/99-99-17-02-01-14 надало роз’яснення, що така операція може оформлюватись закупівельним актом або закупівельною відомістю. У таких документах повинні міститись наступні обов’язкові реквізити:

• місце укладання угоди;
• прізвище, ім’я, по батькові продавця;
• найменування продукції;
• ціну одиниці продукції;
• обсяг проданої продукції;
• суму виплачених коштів;
• підпис продавця про отримання даних коштів;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції.

За наявності, у таких документах зазначаються реквізити довідки про наявність у фізособи земельних ділянок. 

Часто для закупівлі сільськогосподарської продукції у фізосіб, підприємство видає уповноваженій особі готівкові кошти під звіт. При цьому треба мати на увазі строки звітування за такими коштами, які для закупівлі сільськогосподарської продукції є особливими. 

Як роз’яснюється  у «Віснику», п. 2.11 Положення №637 зазначено, що готівкові кошти на придбання сільськогосподарської продукції можуть видаватись під звіт на строк до 10 робочих днів від дня видачі таких коштів. При цьому сільськогосподарською продукцією є товари, що зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД та вирощуються безпосередньо виробником цих товарів (п. 1.2 Положення №637). За результатами закупівлі підзвітна особа, у встановлені вище строки, складає авансовий звіт та повертає залишок невикористаних коштів до або під час подання такого звіту. 

Але, зверніть увагу, що п. 170.9 ПКУ такі особливі строки не передбачено і на сьогодні навіть у «ЗІР» подібних роз’яснень немає. Тому краще дотримуватися строків, встановлених пп. 170.9.2 ПКУ, за яким звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

• завершує таке відрядження;
• завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

При розрахунку готівкою з фізособами, слід враховувати і обмеження, встановлене Постановою №210: граничний розмір розрахунків підприємства готівкою складає 50 000 грн на день з однією фізособою. 

ПДФО і військовий збір

При прийманні сільгосппродукції у осіб, що не зареєстровані суб’єктами госпдіяльності, може виникнути дохід, що оподатковується ПДФО. Але відповідно до пп. 165.1.24 ПКУ до загального місячного оподатковуваного доходу платника не включаються доходи, отримані від продажу власної сільгосппродукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізособою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених ЗКУ.

При цьому, наявність такої ділянки засвідчується відповідно довідкою за формою 3ДФ, копія якої надається податковому агенту. При цьому розмір такого доходу зазначається у звіті за ф. №1ДФ з ознакою доходу 148 «Доходи від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва». У разі відсутності такої довідки, дохід фізособи підлягає оподаткуванню ПДФО (18%) та військовим збором (1,5%). 

Дообробка та доочищення продукції

При обліку витрат на дообробку чи доочищення продукції слід зважати на характер таких операцій. У випадку якщо заготовлена сировина піддається переробці то відповідно до п. 11 П(С)БО 16, витрати на таку переробку включаються до виробничої собівартості продукції, а отже їх облік відбувається на рахунку 23.

Витрати на передпродажну підготовку товару, пакувальні матеріали та затарювання готової продукції, відповідно до п. 19 П(С)БО 16, включаються до витрат на збут і відповідно обліковуються на рахунку 93.

Згідно з п. 2.7 Положення №88 первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Перелік обов’язкових реквізитів первинних документів наведено у п. 2 ст. 9 Закону про бухоблік:

• назву документа; 
• дату  складання;
• назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та  обсяг  господарської   операції,   одиницю   виміру господарської операції; 
• посади осіб,   відповідальних   за  здійснення  господарської операції і правильність її оформлення; 
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати 
• особу,  яка  брала  участь  у  здійсненні  господарської операції. 

Як правило, для обрахунку витрат на виробництво продукції, підприємства складають кошторис. Типової форми такого кошторису немає (можна, наприклад, скористатися Зведеним кошторисом витрат на виробництво, наведеним у додатку 15 Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, та нормами Типового положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, які наразі не є чинними). Але, оскільки він є первинним документом, то повинен мати усі обов’язкові реквізити, наведені вище.

До типових форм, що можуть бути використані для відображення операцій з обробки чи переробки продукції, також можна віднести такі форми:

• накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма № М-11). Накладна виписується у двох примірниках: один – для пункту зберігання, сортування або переробки, другий – для бухгалтерії;
• лімітно-забірну картку типової форми № М-8 та М-9
• розрахунково-платіжну відомість працівника типової форми № П-6;
• розрахунково-платіжна відомість (зведена) типової форми № П-7;
• табель обліку використання робочого часу типової форми № П-5;
•  відомість нарахування амортизації;
• відомість розподілу загальновиробничих витрат;
• інші документи, що підтверджують понесені в процесі виробництва витрати, такі як акти виконаних робіт та бухгалтерські довідки.

Реалізація сільськогосподарської продукції

В бухобліку операція з реалізації власної продукції (якою стає придбана та перероблена постачальником сировина) відображається на загальних засадах. 

Наприклад, так відображається реалізація власної продукції за готівку

Радимо також прочитати наступну консультацію>>>

Що зміниться, якщо готова продукція продається за безготівковим розрахунком? Лише рахунок обліку виручки (замість субрахунку 301 "Готівка в національній валюті" використовуватиметься субрахунок "Поточні рахунки в національній валюті"). 

А якщо готова продукція відвантажуватиметься на експорт? В такому випадку замість субрахунку 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" потрібно буде застосовувати субрахунок 362 "Розрахунки з іноземними покупцями". А про надходження і обов’язковий продаж частини валютної виручки ви можете прочитати за посиланням, наведеним нижче. 

ПДВ

Згідно з п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платника з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також операції з вивезення товарів за межі митної території України.

При цьому, у випадках, коли платник податку здійснює операції з постачання особам, які не зареєстровані як платники податку, сільгосппродукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізосіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку (п. 189.12 ПКУ).

Операції ж з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, відповідно до п. 195.1.1 ПКУ. Підтвердженням такої операції буде відповідна митна декларація. Вона вимагає складання відповідної податкової накладної.

Докладніше про це читайте тут:

Дата виникнення податкового зобов'язання з ПДВ при експорті товару>>> 

Бухоблік експортних операцій: яка сума ПДВ до відшкодування>>>

Доля ПДВ при експорті товарів за ціною нижче їх придбання – нова позиція ДФС >>>

Експорт товарів: нарахування ПДВ та визнання доходу>>>

Курсова різниця

Дохід від здійснення експортних операцій відображається у обліку у валюті звітності. Відповідно виникає необхідність застосування курсу валют. У випадку, якщо покупець здійснив передоплату за товар, то для відображення у обліку доходів при постачанні такого товару використовується курс на дату здійснення передоплати.

У ситуації, коли першою подією є експорт товарів, то використовується курс на дату поставки такого товару покупцю. Курсові різниці будуть розраховуватись виключно у тому випадку, якщо першою операцією було відвантаження товарів, так як в такому випадку виникає заборгованість покупця, що буде погашатись грошовим коштами, а отже є монетарною статтею.

Докладніше про облік курсових різниць, які виникають за експортною виручкою, ви можете прочитати тут>>>