В першу чергу зазначимо, особа, яка надає послуги чи виконує роботи за договором цивільно-правового характеру, вона не є ані робітником, ані працівником, оскільки на таких осіб не поширюються норми КЗпП.
Підзвітна особа – це довірена особа підприємства, якій підприємство надало такий статус (статус (лат. status) - правове становище, стан).
Також відповідно до Наказу МФУ "Про затвердження Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ" від 02.04.2014 р. №372, підзвітна особа – це працівник установи, який отримав під звіт кошти для майбутніх видатків. Тобто бюджетні установи можуть видавати підзвітні кошти лише своїм працівникам.
Статус підзвітної особи - сукупність прав і обов’язків фізособи, що перебуває в певних відносинах з підприємством - працівника цього підприємства, посадової особи, власника підприємства. У поняття статусу входять права і обов’язки особи, передбачені для учасника трудових, адміністративно-правових відносин.
Виконання обов’язків підзвітної особи передбачає здійснення таких операцій:
- отримання завдання;
- отримання грошового авансу для оплати витрат, пов’язаних з виконанням отриманого завдання. Підзвітній особі також можуть бути видані розрахункова чекова книжка для розрахунків з партнерами і довіреність на отримання цінностей;
- скерування на інше (інші) підприємство для виконання завдання (одержання цінностей, послуг, робіт і, при потребі, їх оплата) в тому ж населеному пункті, в якому розташоване підприємство, місце основної праці підзвітної особи, або поза місцем основної роботи, тобто під час службового відрядження;
- оформлення документів на отримання цінностей, послуг, робіт і їх оплату, з позначенням у документах реквізитів підприємства, яке скерувало (відрядило) підзвітну особу;
- передача цінностей матеріально відповідальній особі свого підприємства, а документів на їх отримання і оплату - в бухгалтерію. Якщо працівник був відряджений, то в цьому випадку в бухгалтерію здаються документи, які підтверджують його витрати на відрядження (квитки, квитанції та ін.);
- складання звіту про використання одержаних грошових коштів і врегулювання грошових відносин, що виникли (повернення залишку невикористаних за призначенням готівкових коштів, отримання додаткових готівкових коштів на покриття визнаної обгрунтованою перевитрати та ін.).
У відрядження може бути відправлена фізична особа, з якою відносини підприємства регулюються трудовим договором (угодою, контрактом) на постійній основі або як зі сумісником. Тобто, якщо з особою відносини підприємства регулюються цивільно-правовими договорами, він не може їхати в службове відрядження від цього підприємства.
Поїздки фізичної особи – виконавця робіт за договором ЦПХ в інтересах замовника та порядок їх відшкодування замовником не є відрядженням, але вони можуть регулюватися безпосередньо таким цивільно-правовим договором. Вчинення цивільно-правових дій такою фізичною особою в інтересах замовника також може бути врегульовано або цим же цивільно-правовим договором, або окремим договором, спираючись на норми глави 17 ЦКУ «Представництво».
Зокрема, відповідно до ст. 244 ЦКУ, таке представництво для цілей придбання товарів, робіт, послуг в інтересах замовника може здійснюватись на підставі довіреності, що її може видати замовник – юридична особа на ім’я фізичної особи.
Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг може бути також у рамках ЦКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись