Контрагент порушує умови договору: чи можна розірвати договір без суду в 2026 році? (аудіоверсія)

Сам факт порушення договору ще не означає, що одна сторона автоматично може його розірвати. За загальним правилом договір може бути розірваний за згодою сторін. Одностороння відмова від договору або одностороння зміна його умов допускається лише тоді, коли таке право передбачене договором або законом. Це випливає зі ст. 525 та ст. 651 Цивільного кодексу України.

Коли можна відмовитися від договору в односторонньому порядку? 

Перш за все необхідно уважно перевірити сам договір. У ньому може бути передбачено, що сторона має право розірвати договір або відмовитися від нього, наприклад, якщо контрагент:

• прострочив оплату більше визначеного строку;
• не поставив товар;
• систематично порушує строки поставки;
• не виконує роботи або послуги; 
• допустив інше істотне порушення договору.

Якщо така умова передбачена договором, необхідно діяти саме відповідно до встановленої процедури: дотриматися строку попередження, способу направлення повідомлення та інших умов. 

А якщо в договорі такого права немає? 

У такому випадку просто направити лист: «Договір розірвано» — ризиковано. Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦКУ, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення, коли внаслідок нього друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Наприклад, якщо покупець не оплачує товар протягом тривалого часу або постачальник не поставляє товар, без якого підприємство не може здійснювати свою діяльність, це може бути підставою для вимоги про розірвання договору.

Що робити підприємству на практиці? 

Перед розірванням договору варто:

• Перевірити договір. Знайти положення про розірвання, односторонню відмову, строки повідомлення та порядок направлення повідомлень;
• Зафіксувати порушення. Зібрати рахунки, накладні, акти, платіжні документи, листування, претензії та інші докази;
• Направити контрагенту письмову вимогу. У ній зазначити, яке саме зобов'язання порушене, послатися на відповідний пункт договору та встановити строк для усунення порушення, якщо це передбачено договором;
• Якщо договір дозволяє односторонню відмову — направити повідомлення про розірвання.  Бажано використовувати спосіб, який дозволяє підтвердити факт і дату отримання: рекомендований лист з описом вкладення, кур'єрську доставку, КЕП/електронний документообіг тощо.
• Якщо права на односторонню відмову немає — звертатися до суду.

Чи можна вимагати гроші після розірвання договору?

Розірвання договору не позбавляє сторону права вимагати заборгованість, неустойку, збитки, інфляційні втрати та 3% річних, якщо для їх стягнення є відповідні правові підстави. Водночас потрібно розмежовувати розірвання договору та відповідальність за його порушення — це різні правові механізми.

Практичний алгоритм:

порушення договору → фіксація доказів → перевірка умов про розірвання → письмова вимога → повідомлення про односторонню відмову (якщо це дозволено договором/законом) → вимога про оплату/відшкодування → за необхідності суд.

Судова практика

Верховний Суд звертає увагу, що сам факт порушення договору ще не означає автоматичного права на його розірвання. Якщо сторона звертається до суду, вона повинна довести, що порушення є істотним у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦКУ. Зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1997/18 зазначено, що підставами для розірвання договору можуть бути істотне порушення договору, істотна зміна обставин, а також інші випадки, передбачені договором або законом. Суд також зазначив, що при визначенні істотності порушення необхідно оцінювати, наскільки внаслідок такого порушення сторона була позбавлена того, на що розраховувала при укладенні договору. Актуальніше це питання розглядала Об'єднана палата КГС ВС у постанові від 07.02.2025 у справі №910/5663/22 (910/7708/17). Верховний Суд підтвердив, що за загальним правилом для розірвання договору через суд на підставі ч. 2 ст. 651 ЦКУ необхідно встановити істотність порушення. Серед критеріїв суд назвав, зокрема, значну міру позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору, та шкоду, завдану порушенням. 

Висновки

• Односторонньо розірвати договір можна лише тоді, коли таке право передбачене договором або законом. При цьому необхідно дотриматися встановленої процедури та строків повідомлення контрагента;
• Якщо права на односторонню відмову немає, сторона може звернутися до суду з вимогою про розірвання договору, зокрема у разі істотного порушення договору відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦКУ. Істотність порушення необхідно довести;
• Перед розірванням договору важливо зафіксувати всі порушення контрагента та зібрати докази: листування, акти, накладні, платіжні документи, претензії та підтвердження їх направлення. Розірвання договору не позбавляє права вимагати стягнення заборгованості, неустойки або збитків, якщо для цього є законні підстави.