Частиною п’ятою ст. 8 Закону про ЄСВ платники єдиного внеску — роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон про оплату праці), залежно від визначеного класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника єдиного внеску, з урахуванням видів його економічної діяльності (від 36,76 до 49,7%).
Якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується роботодавцями як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені ст. 8 Закону про ЄСВ, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Згідно з частиною 13 ст. 8 Закону про ЄСВ ставку єдиного внеску у розмірі 8,41% визначеної бази нарахування для працюючих інвалідів встановлено лише для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди.
Зазначена пільга не поширюється на фізичних осіб — підприємців, які використовують працю найманих працівників-інвалідів. Тобто фізичні особи — підприємці нараховують єдиний внесок на заробітну плату працівника-інваліда у розмірі, встановленому залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого його віднесено (від 36,76 до 49,7%).
Для платників, зазначених, зокрема, у п. 2 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, єдиний внесок встановлюється у розмірі 3,6% визначеної п. 1 частини першої ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, для найманого працівника-інваліда, який працює у фізичної особи — підприємця, де загальна сума нарахованого доходу за місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника (від 36,76 до 49,7%). При цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу) у розмірі 3,6%.