Нарахування ЄСВ на лікарняний після звільнення працівника

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується ПФУ починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення. Оплата перших п’яти днів здійснюється коштом роботодавця (абз. 1 та 2 ч. 2 ст. 15 Закону №1105).

Отже, роботодавець зобов’язаний оплатити е-лікарняний, який не був готовий до сплати на день звільнення працівнику, проте вже колишньому працівникові, за всі дні хвороби. При цьому виплата лікарняних після дати звільнення працівника не порушує законодавства про працю (ст. 116 КЗпП), але виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов’язане найближчого після нарахування дня для виплати зарплати, а допомогу з ПФУ — після надходження грошей на рахунок.

Тому, відразу після того як е-лікарняний стає готовий до сплати, роботодавець розраховує суму допомоги та подає до ПФУ заяву-розрахунок (з 6 дня), а після отримання коштів — перераховує їх уже звільненому працівнику.

Сплата ЄСВ та Додаток 1

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, які використовують найману працю та виплачують, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності (абз. 8 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ).

А застрахованою особою є фізособа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок. Тож після звільнення працівника роботодавець уже не виконує обов’язків страхувальника.

Отже, якщо після звільнення працівника колишній роботодавець проводить йому нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, то ЄСВ на її суму не нараховує. Адже лікарняні не є виплатою за відпрацьований час та не входять до фонду оплати праці (пп. 3.1 та 3.3 Інструкції №5).

Відповідно і відображати лікарняний у додатку 1 єдиної звітності з ПДФО, ВЗ  та ЄСВ не потрібно.

ПДФО, ВЗ та Додаток 4ДФ

Також колишній роботодавець має утримати з суми лікарняного ПДФО (18%) та ВЗ (1,5%), незважаючи, що допомогу по лікарняному нараховують особі, яка на момент їх нарахування вже не перебуває з підприємством у трудових відносинах. До загального оподатковуваного доходу їх уключають у складі інших оподатковуваних доходів (пп. 164.2.20 ПКУ). 

Звертаємо увагу, що утримуємо саме 1,5% ВЗ, адже до виплат (частини виплат), пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності, у разі перебування платника податку на лікарняному в періоді до 1 грудня 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від того, що нарахування (виплата, надання) будуть проведені у грудні 2024 року.

Детально про застосування ставок ВЗ податкова роз’яснила тут.

У додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ  та ЄСВ  нарахування, виплату та нараховані/сплачені ПДФО та ВЗ з лікарняних відображають за ознакою доходу «127».

В бухобліку нарахування та виплата лікарняних здійснюється в звичайному порядку (так як і працюючим особам), відмінностей немає. Бухоблік лікарняних описаний тут. Цей матеріал є актуальним в частині бухобліку.