Донарахований ЄСВ до мінімального розміру у Додатку 4ДФ: ознака доходу «133»

Абзацом 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ визначено, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску. 

Отже, якщо працівник працює неповний робочий день (тиждень), то заробітна плата йому нараховується пропорційно відпрацьованому часу, а ЄСВ –  не менше розмір мінімального страхового внеску ЄСВ в місяць (за основним місце роботи) або на фактичну суму доходу незалежно від її розміру (за неосновним місце роботи).

Ознака доходу «133» має повну назву «Сумa єдиного внеску нa загальнообов’язковe державне соціальне страхування платникa податку, щo вносяться зa рахунок йогo роботодавця у розмірах, визначениx законoм (пп. 165.1.6 ПКУ)» та коротку – «Сума єдиного внеску нa загальнообов’язкове державнe соціальне страхування».

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума ЄСВ, що вноситься за рахунок його роботодавця у розмірах, визначених законом. А ч. 4 ст. 7 Закону про ЄСВ визначено базу, на яку нараховується ЄСВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №1058, органи ПФУ ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати ЄСВ, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, органів доходів і зборів, роботодавців, фізичних осіб, органів реєстрації актів громадянського стану, державної служби зайнятості, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, компанії з управління активами, зберігача та інших підприємств, установ, організацій та військових формувань.

Разом з тим п. 11 прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що вимоги (положення), які стосуються Накопичувального фонду, набирають чинності з дня запровадження законом порядку перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду.

Враховуючи наведене, а також необхідність у майбутньому удосконалення обліку суми збору на державне пенсійне страхування, що вносяться за рахунок роботодавця у розмірах, визначених законом, та обліковуються в індивідуальній картці застрахованої особи (найманого працівника), зазначена інформація до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду у додатку 4ДФ  єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ не відображається.

Таким чином, до набрання чинності законом про запровадження перерахування частини страхових внесків до Накопичувального фонду не потрібно заповнювати ознаку доходу «133» у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. Тож поки ця вимога не працює, той подавати додаток 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з типом «Уточнюючий» не потрібно.