Відпустка за власний рахунок: стаж та ЄСВ

Як було до карантину

Відповідно до ст. 84 КЗпП та ст. 26 Закону №504 відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Під час карантину

Звертаємо увагу, що наразі Законом №530, яким 17.03.2020 р. внесено зміни у деякі законодавчі акти України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Також цим Законом внесено зміни і в вищезазначені статті, в частині терміну дії такої відпустки. 

І так, у разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону  "Про захист населення від інфекційних хвороб" термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений даними статтями. 

Таким чином, оскільки в нашій країні впроваджено карантин, то працівники мають право йти у відпустку за власний рахунок на термін дії карантину, тобто більше ніж 15 календарних днів.

Що стосується бази нарахування ЄСВ зазначимо, що у випадку, якщо надано відпустку без збереження зарплати, скажімо, в середині місяця, то база нарахування ЄСВ за ставкою 22%, визначена роботодавцем за основним місцем роботи працівника, виявиться нижчою мінімальної зарплати, потрібно буде обчислити та нарахувати так звану дотяжку до мінімальної суми ЄСВ відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Тобто визначити та доплатити різницю між сумою ЄСВ, обчисленої з мінімальної зарплати, та сумою внеску із фактично нарахованої зарплати за місяць.

У випадку, якщо відпустка без збереження зарплати на час карантину буде протягом цілого календарного місяця, тобто, наприклад з 01 квітня по 30 квітня, то ЄСВ нараховувати та сплачувати не потрібно, оскільки буде відсутня база нарахування. Тим самим, абз. 2 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ передбачає нарахування ЄСВ на дохід, а в даному випадку доходу немає, отже, і ЄСВ  не сплачуємо. 

З приводу трудового стажу, зазначимо. Стаття 83 КЗпП та ст. 25 Закону №504 гарантують право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівникам в обов’язковому порядку. Як відомо, на даний час, підтвердженням трудового (загального) стажу є трудова книжка. Отже, під час перебування у відпустці без збереження заробітної плати особа вважається працюючою, оскільки на разі знаходиться в трудових відносинах, що і підтверджується записами у трудовій книжці.   

Тобто, така відпустка включається до трудового (загального) стажу.

З приводу страхового стажу, зазначимо, що страховий стаж враховується лише при розрахунку в подальшому пенсій працівникам. Тож, відповідно до ст. 24 Закону №1058, страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Отже, час перебування працівника у неоплачуваній відпустці не включається до страхового стажу, оскільки протягом цього періоду відсутні страхові внески.