Чи можна не створювати резерв відпусток суб’єктам мікропідприємництва

Вдповідно до п. 8 розділу 1 П(С)БО 25 окремі суб’єкти малого підприємництва можуть не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення.

До таких суб’єктів належать:

• суб’єкти малого підприємництва — юрособи, які ведуть спрощений бухоблік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;
• суб’єкти малого підприємництва — юрособи, що відповідають критеріям мікропідприємництва.

Суб'єктами мікропідприємництва є:

• фізособи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізособи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
• юрособи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГКУ).

Ці категорії суб'єктів господарювання мають право обирати, чи створювати їм резерв відпусток, чи ні (рішення слід закріпити у наказі про облікову політику).

Вважаємо, що госпрозрахункове підприємство із річним доходом від реалізації послуг 1,5 млн грн і з середньообліковою чисельністю працівників - 17 осіб, може не створювати резерв для виплати відпусток працівникам.

***

Про створення резерву ми писали у матеріалах:

• Аналітика від Дт-Кт: практичні кроки щодо резервів відпусток
• Яку фінзвітність подавати суб'єкту мікропідприємництва та чи створювати резерв відпусток
• Нарахування резерву відпусток