Щодо форми, за якою подається фінансова звітність. Зараз юрособи складають фінансову звітність за формами, затвердженими або НП(С)БО 1, або П(С)БО 25. Норми П(С)БО 25 застосовуються суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами. Це положення (стандарт) установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма №2-м) та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма №1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма №2-мс) та порядок заповнення його статей.
При цьому фінансову звітність в складі Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма №2-м) складають суб'єкти малого підприємництва — юрособи. А спрощену фінзвітність в складі Балансу (форма №1-мс) і Звіту про фінансові результати (форма №2-мс) складають юрособи, що відповідають критеріям мікропідприємництва. Критерії поділу юросіб на зазначені категорії встановлює ГКУ.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 ГКУ, суб'єктами малого підприємництва є зокрема:
- юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Суб'єктами мікропідприємництва є зокрема:
- юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Виходячи з умов запитання, підприємство належить до суб’єктів мікропідприємництва, отже, має складати та подавати саме спрощену фінансову звітність (за формами №1-мс та №2-мс).
Проте, слід пам’ятати, якщо підприємство за результатами діяльності протягом року втратило ознаки відповідності критеріям суб'єкта малого підприємництва, то фінансовий звіт таким підприємством складається за звітний період, у якому це відбулось, і подальші періоди поточного (звітного) року, вже відповідно до НП(С)БО 1. У цьому випадку бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період складається за формами наведеними у додатках 1 і 2 до НП(С)БО 1.
Щодо обов’язку створювати забезпечення (резерви) на оплату відпусток.
У п. 8 П(С)БО 25 зазначено, що суб'єкти малого підприємництва, що відповідають критеріям мікропідприємництва можуть не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а визнають відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення.
Норми П(С)БО 11 «Зобовязання», яким власне і створюються забезпечення для відшкодування майбутніх операційних витрат на виплату відпусток працівникам, поширюються на юридичних осіб незалежно від форм власності (крім бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). Загалом, мета створення забезпечення, це фактично відображення в балансі неминучих витрат, яких підприємство внаслідок минулих подій може зазнати в майбутньому. Резерв відпусток, це рівномірний щомісячний розподіл витрат на оплату майбутніх відпусток працівників. Враховуючи п. 18 П(С)БО 11, залишок забезпечення переглядається на кожну дату балансу та, у разі потреби, коригується (збільшується або зменшується).
Якщо підприємство забезпечення не створює, або якщо для виплати відпусткових суми створеного забезпечення недостатньо, то виплата відпусткових працівнику понад суму створеного забезпечення буде відображена у витратах за фактом нарахування такої суми (Д-т витратного рахунку К-т 661).