Згідно зі ст. 121 КЗпП, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку зі службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з наймання житлового приміщення в порядку і розмірах, установлюваних законодавством. Праву працівника на відшкодування витрат у зв'язку із службовим відрядженням кореспондується обов'язок роботодавця відшкодувати ці витрати.
Законодавством не передбачено не виплачувати добові тощо, під час направлення у відрядження працівника за його заявою про відмову від такої виплати.
Отже, заява директора про відмову від компенсації витрат, понесених у відрядженні, фактично є нікчемною, адже вона суперечить прямій вимозі ст. 121 КЗпП, а, отже, невиплата компенсації витрат та добових буде порушенням законодавства про працю.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись