Донарахування вчасно невиплаченої зарплати: які наслідки?

Почнемо з санкцій за невиплату зарплати.

За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством (ст. 36 Закону «Про оплату праці»).

Зокрема, законодавство  передбачає наступні види відповідальності за невиплату заробітної плати:

• Дисциплінарну (ст. 41 КЗпП) - розірвання договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з керівником підприємства, установи, організації, через його винні дії внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.
• Матеріальну (ст. 134 п. 9 КЗпП) - відповідальність керівника підприємства, установи, організації всіх форм власності - у повному розмірі шкоди, заподіяної з його вини підприємству, установі, організації, у випадку несвоєчасної виплати заробітної плати понад 1 місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, або юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
• Адміністративну (ст. 41 КУпАП) - у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у випадку порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплати її не в повному обсязі: штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1700 грн.) Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб’єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-5100 грн.)
• Кримінальну (ст. 175 ККУ) - безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-17000 грн.) або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000-25500 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею здійснено виплату заробітної плати.

Крім того, з січня 2015 року відповідно до ст. 265 КЗпП додатково введено за нові штрафні санкції.

Так, за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі юридичні та фізособи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу: 3 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. 

Штрафи накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабміну. На даний час таким органом виконавчої влади є Державна служба України з питань праці та її територіальні органи.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Крім того, оскільки людину вже звільнено, можливі санції  в сумі середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст.117 КзПП)

Щодо можливості донарахування невиплаченої зарплати.

Згідно з пп. 1.6.2 Інструкції №5  зі статистики заробітної плати, якщо заробітна плата нараховується за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вона відображається у фонді оплати того місяця, в якому була нарахована.

Отже, суму донарахованої  заробітної плати  слід включити до фонду оплати праці за місяць, в якому здійснюється виправлення. Бухгалтерські записи щодо донарахування сум заробітної плати, ПДФО, ЄСВ і ВЗ здійснюються тими ж проводками, що і з нарахування зарплати, податків і зборів за звітний період.

Коригувати звітність (звіт із ЄСВ  і розрахунок за ф. №1ДФ ) не потрібно: донараховані суми будуть відображені у звітах за поточний період. Варто пам’ятати про деякі нюанси заповнення, пов’язані з тим, що працівник уже звільнився. Зокрема, в таблиці 6 додатка Д4 графу 15 «Кількість календарних днів перебування в трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця» заповнювати не потрібно,  в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки (1 — так, 0 — ні), слід проставити «0», а в графі 10 «Код типу нарахувань» - «1» Крім того донараховані суми зарплати, ПДФО та ВЗ потрібно буде відобразити в розрахунку за ф. №1ДФ за поточний  квартал  з ознакою доходу «101».