Оплата праці при переведенні працівника на неповний робочий час посеред місяця (аудіоверсія)

Порядок нарахування оплати праці

Встановлення працівниці режиму роботи на 0,5 ставки згідно з ст. 56 КЗпП є запровадженням неповного робочого часу. Оплата праці в цьому випадку здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу.

Переводити працівницю на погодинну оплату праці (оклад за годинами) немає потреби. Вона може залишатися на місячному окладі, але її заробіток розраховуватиметься пропорційно.

Оскільки переведення відбулося посеред місяця, розрахунок здійснюється двома частинами:

Перший період (повна ставка)

Оклад за повною ставкою ділиться на норму робочих днів (або годин) усього місяця та множиться на фактично відпрацьовані дні (години) до переведення.

Другий період (0,5 ставки)

Половина окладу (оклад × 0,5) ділиться на норму робочих днів (годин) усього місяця та множиться на фактично відпрацьовані дні (години) за новим графіком.

Приклад: Припустимо, у місяці переведення за графіком підприємства 23 робочих дні (р. дн.). Оклад працівниці — 10 000 грн. До переведення вона відпрацювала 10 р. дн. на повній ставці, а після — 13 р. дн. на 0,5 ставки.

• Оплата за перший період: 10 000/23 × 10 = 4 347,83 грн;
• Оплата за другий період: 10 000 × 0,5/23 × 13 = 2 826,09 грн;
• Загальна сума нарахованої зарплати: 4 347,83 + 2 826,09 = 7 173,92 грн.

Для контролю мінімальних гарантій згідно із ст. 3-1 Закону про оплату праці мінімальну заробітну плату (МЗП) також розраховують пропорційно відпрацьованому часу за обидва періоди. Якщо нарахована зарплата більша за цю пропорційну МЗП, доплата не здійснюється.

Оподаткування

ПДФО та ВЗ

Утримуються за загальними правилами з фактично нарахованої суми. Ставка ПДФО становить 18%, ставка військового збору — 5%.

ЄСВ

Відповідно до ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо працівниця працює за основним місцем роботи, перебувала у трудових відносинах повний місяць, не має інвалідності, а її загальний дохід за місяць менший за МЗП (8 647 грн), роботодавець зобов'язаний здійснити донарахування до мінімального страхового внеску.

• Фактичний ЄСВ = 7 173,92 × 22% = 1 578,26 грн;
• Різниця до МЗП = 8 647 − 7 173,92 = 1 473,08 грн;
• Донарахований ЄСВ на різницю = 1 473,08 × 22% = 324,08 грн;
• Загальний ЄСВ до сплати = 1 578,26 + 324,08 = 1 902,34 грн (мінімальний внесок).

Звертаємо увагу, якщо працівниця є сумісником або має інвалідність (ставка 8,41%), ЄСВ нараховується виключно на фактичний дохід без жодних донарахувань.

Відображення в єдиній звітності

Оскільки трудові відносини не припинялися та посада працівниці не змінювалася, відображати перехід на неповний робочий час потрібно таким чином:

Додаток Д5 

Не заповнюється. 

Переведення на неповну ставку в межах однієї посади не є переведенням на іншу роботу чи посаду.

Додаток Д1

Відомості про заробітну плату зазначаються одним рядком за КЗО «1» (чи «2» для осіб з інвалідністю).

У графі 22 «Ознака неповного робочого часу» обов'язково проставляється ознака «1» (так), оскільки неповний робочий час встановлено посеред звітного місяця.

У графі 14 вказується повна кількість календарних днів перебування у трудових відносинах (наприклад, 31).

Якщо виникає потреба донарахування ЄСВ до мінімального внеску, різниця відображається другим рядком із кодом типу нарахувань «13» у графі 09, сумою різниці у графі 18 та нарахованим на неї ЄСВ у графі 20.

Додаток 4ДФ

Нарахований дохід та утримані податки відображаються одним рядком із ознакою доходу «101». Спеціальних ознак неповного робочого часу в цьому додатку немає. Графи 7 (дата прийняття) та 8 (дата звільнення) залишаються порожніми.

Висновки

• Зарплата нараховується пропорційно відпрацьованому часу для кожного періоду окремо;
• ЄСВ донараховується до мінімального внеску, якщо дохід менший за МЗП (для основних працівників);
• У Додатку Д1 вказується ознака неповного робочого часу «1», при цьому Д5 не подається.