Оподаткування страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя працівників (аудіоверсія)

Запитання

1. Як правильно оподатковувати та відображати у звітності річний страховий внесок, сплачений роботодавцем за працівника? 
2. Чи можна включити всю суму річного внеску в дохід місяця оплати?
3. Чи виникає обов'язок утримати податки та нарахувати ЄСВ у цьому ж місяці?
4. Чи допускається щомісячне оподаткування частинами по 1/12?
5. Який варіант є законним та безпечним?
6. За якою ознакою доходу відображати у 4ДФ?

Відповідь

1. Чи можна включити всю суму річного внеску до доходу працівника в місяці перерахування?

Так. Витрати на страхування життя включаються до оподатковуваного доходу працівника (у складі фонду оплати праці) саме в тому місяці, коли здійснюється перерахування коштів страховій компанії.

2. Чи виникає обов'язок утримати податки та нарахувати ЄСВ у цьому ж місяці?

Якщо підприємство визнає дохід працівника одноразово в місяці перерахування платежу, воно зобов'язане в цьому ж місяці нарахувати та сплатити всі податки і збори.

ЄСВ

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну, додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з пп. 2.3.4 Інструкції №5 витрати підприємств у розмірі страхових внесків на користь працівників за договорами добровільного страхування життя належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат у складі фонду оплати праці. Ці суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії.

Звільнення від ЄСВ, передбачене п. 2 розд. II Переліку №1170, поширюється лише на договори добровільного медичного та пенсійного страхування, тому на страхування життя ЄСВ нараховується в повному обсязі за ставкою 22%. Якщо нарахований дохід за основним місцем роботи (разом із сумою страховки) у місяці оплати менший за мінімальну заробітну плату (8 647 грн у 2026 році), роботодавець здійснює донарахування ЄСВ до мінімального внеску.

Оподаткування ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 164.2.16 ПКУ сума страхових платежів за договорами добровільного страхування, сплачена роботодавцем-резидентом за працівника, включається до оподатковуваного доходу останнього. Пільга у розмірі 30% нарахованої зарплати встановлена виключно для недержавного пенсійного забезпечення та добровільного медичного страхування (ДМС). Для договорів страхування життя така пільга не діє — оподатковується вся сума платежу.

Оскільки дохід надається працівникові у негрошовій формі (у вигляді сплаченого страхового поліса), база оподаткування ПДФО визначається із застосуванням натурального коефіцієнта згідно з пп. 164.5 ПКУ (1,219512).

Військовий збір утримується за ставкою 5% відповідно до Закону №4015-IX. Натуральний коефіцієнт до бази військового збору не застосовується.

Роботодавець як податковий агент зобов'язаний сплатити (перерахувати) ПДФО та ВЗ до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем сплати страхового внеску на користь страхової компанії (пп. 168.1.4 ПКУ). Податки мають утримуватися з грошових доходів працівника (наприклад, із заробітної плати, що нараховується в цьому ж місяці) за його рахунок.

3. Чи допускається альтернативний підхід (розподіл «1/12» щомісячно)?

З точки зору бухгалтерського обліку, витрати на страхування дійсно відображаються у складі витрат майбутніх періодів (рахунок 39) та списуються на витрати звітного періоду поступово протягом року (щомісяця по 1/12).

Проте для цілей оподаткування (ПДФО, ВЗ та ЄСВ) такий підхід є неправомірним і несе значні податкові ризики.

У податковому обліку дохід у працівника виникає за фактом сплати внеску роботодавцем на його користь. Спроба штучно розподілити сплачену суму на 1/12 призведе до:

• несвоєчасної сплати ПДФО та ВЗ (порушення строків сплати за пп. 168.1.4 ПКУ), що тягне за собою штрафні санкції та пеню;
• неправомірного заниження бази нарахування ЄСВ у місяці сплати внеску.

4. Який варіант є найбільш обґрунтованим і безпечним?

Єдиний законний та безпечний варіант — відображати весь дохід та нараховувати (утримувати) ПДФО, ВЗ та ЄСВ одноразово в місяці перерахування річного платежу.

Будь-які спроби розподілити сплачений наперед платіж на 12 частин для цілей оподаткування призведуть до фінансових санкцій з боку ДПС під час перевірки за несвоєчасну та неповну сплату податків та ЄСВ.

Щоб уникнути великого одноразового податкового навантаження в одному місяці та перевищення лімітів, підприємства часто укладають договори з щоквартальною або щомісячною сплатою страхових внесків (замість щорічної).

5. За якою ознакою відображати суму ДСЖ у додатку 4ДФ?

У додатку 4ДФ єдиної звітності суму страхових внесків за договором довгострокового страхування життя, сплачених роботодавцем за свого працівника, слід відображати за ознакою доходу «101». 

Висновки

1.Весь страховий платіж включається до оподатковуваного доходу працівника у місяці його сплати страховій компанії; 

2.Обов'язок нарахувати ЄСВ, утримати ПДФО (з урахуванням натурального коефіцієнта 1,219512) та ВЗ виникає саме в місяці перерахування платежу;

3.Штучний розподіл платежу на 1/12 є податковим порушенням, а виплата відображається у звітності 4ДФ за ознакою доходу «101».