Коротка відповідь
Договір, що оформлюється при прийнятті на роботу, може називатися «трудовим контрактом» лише у випадках, коли укладення контракту для цієї категорії працівників прямо передбачене законами України. В інших випадках сторони зобов'язані укладати саме «трудовий договір».
Обґрунтування
Контракт як особлива форма договору
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП, контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і від-повідальність сторін (зокрема матеріальна), умови матеріального за-безпечення та організації праці, а також умови розірвання договору можуть встановлюватися угодою сторін.
Обмеження сфери застосування
Сфера застосування контракту ви-значається виключно законами України. Роботодавець і працівник не мають права самостійно, за власною згодою, обирати форму контракту, якщо це не дозволено законом для конкретної посади чи сфери діяльності (наприклад, керівники підприємств, науково-педагогічні працівники, деякі категорії творчих працівників тощо).
Наслідки неправомірного використання
Роботодавець може ви-магати укладення контракту тільки від тих категорій працівників, щодо яких законами встановлено таку можливість. Укладення конт-ракту у випадках, не передбачених законодавством, є порушенням трудових прав. Згідно зі ст. 9 КЗпП це може стати підставою для визнання недійсними тих умов контракту, які погіршують становище працівника порівняно з загальним законодавством про працю (наприклад, встановлення додаткових підстав для звільнення чи строковості договору).
Форма договору
Якщо укладення контракту передбачене законом, він обов'язково укладається в письмовій (або прирівняній до неї електронній) формі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП.
Цю відповідь підготував ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»
та перевірили фахівці редакції
Поставте своє запитання ШІ-консультанту і переконайтесь у зручності сервісу
Консультую з податкового та бухобліку
Поставте ваше запитання
