Відповідно до ст. 95 ЦКУ, представництва та філії не є юридичними особами. Вони діють від імені нерезидента, який їх створив. Оскільки представництво не є самостійною юридичною особою, воно не підпадає під законодавче визначення «роботодавця» для цілей сплати цього внеску.
Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2026 року у справі №320/37827/24 сформував чітку позицію: представництво іноземної компанії не має адміністративної процесуальної правосуб’єктності. Воно не може бути самостійним відповідачем у суді щодо стягнення санкцій (внесків), оскільки є лише відокремленим підрозділом («рукою» компанії), а не окремим суб’єктом права.
Згідно зі ст. 1 Закону №875, роботодавцем (а отже, і потенційним платником внеску) вважається:
- юридична особа незалежно від форми власності;
- фізична особа — підприємець (ФОП).
Таким чином, постійне представництво нерезидента не є платником внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки воно не має статусу юридичної особи.
Хоч представництво і не є платником внеску, обов’язок щодо дотримання трудового законодавства та соціальних гарантій лежить на іноземній компанії-нерезиденті. Проте, через відсутність у представництва статусу юридичної особи, механізм автоматичного нарахування внеску та його судового стягнення безпосередньо з підрозділу наразі не застосовується.
Висновки
- Постійні представництва нерезидентів не є юридичними особами згідно з Цивільним кодексом України;
- Платниками внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю визнаються лише юридичні особи та ФОП;
- Постійне представництво нерезидента не є платником цього внеску через відсутність статусу юридичної особи.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
