Згідно зі ст. 119 КЗпП, за працівниками, призваними на військову службу під час дії особливого періоду, зберігаються місце роботи і посада. Роботодавець звільняється від обов’язку виплачувати середній заробіток (якщо інше не передбачено колективним договором), проте трудові відносини тривають. У даному випадку головною проблемою є відсутність документального підтвердження призову (повістки, витягу з наказу про зарахування до списків особового складу військової частини або довідки за формою №5).

До моменту отримання офіційних документів табелювання працівника кодом «НЗ» (неявки з нез’ясованих причин) є абсолютно коректним. Оскільки працівник не надав доказів поважності причин своєї відсутності, у підприємства немає правових підстав видавати наказ про увільнення від роботи із збереженням посади згідно зі ст. 119 КЗпП.

Тож роботодавець не може звільнити працівника лише на підставі телефонного дзвінка або неофіційної інформації. До отримання підтвердних документів або заяви про звільнення роботодавець має продовжувати табелювати його кодом «НЗ», а виплата компенсації можлива лише в день фактичного звільнення або за умови надання документів про мобілізацію та відповідної заяви.

Підстави для звільнення

Наразі у роботодавця немає законних підстав для звільнення, оскільки статус працівника офіційно не визначений.

Розглянемо можливі варіанти:

Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП)

Працівник має подати письмову заяву. Оскільки він з’являвся в бухгалтерії, він міг її підписати, але не зробив цього. Без заяви звільнення неможливо.

Звільнення за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП)

Якщо роботодавець зможе довести, що причина відсутності є неповажною. Однак, якщо працівник згодом надасть документи про мобілізацію ((навіть якщо він перебуває у СЗЧ, факт мобілізації міг мати місце раніше), таке звільнення буде визнано незаконним, оскільки за мобілізованими зберігається місце роботи (ст. 119 КЗпП).

Відсутність понад 4 місяці поспіль (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП)

Для цієї підстави мають бути дотримані дві умови одночасно: фактична відсутність понад 4 місяці ТА відсутність інформації про причини такої відсутності. Оскільки працівник виходив на зв'язок і повідомляв про ТЦК, ця норма наразі не застосовна. Якщо він зникне і не надаватиме жодної інформації протягом 4 місяців поспіль, роботодавець зможете скористатися цією нормою.

Як виплачувати компенсацію за відпустку

Законодавство передбачає два сценарії виплати компенсації без фактичного звільнення:

При мобілізації

Згідно ст. 24 Закону про відпустки працівникам, призваним на військову службу, за їхнім бажанням виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки. За умови, що працівник подасть заяву та підтвердний документ (витяг із наказу про зарахування до списків в/ч, довідка з ТЦК тощо). Заява має бути подана не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи.

При звільненні

Згідно з ст. 116 КЗпП, виплата проводиться в день звільнення. Оскільки заяви та наказу про звільнення немає, підстав для виплати компенсації через бухгалтерію наразі не існує.

Алгоритм дій для роботодавця

Документування відсутності

Запит інформації

Підприємству слід надіслати офіційний лист із повідомленням про вручення на адресу реєстрації працівника з проханням надати пояснення причин відсутності та копії підтвердних документів (повістки, довідки про проходження служби).

Підприємству також доцільно надіслати офіційний запит до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за місцем реєстрації працівника для підтвердження факту його призову. Офіційна відповідь ТЦК буде підставою для видання наказу про увільнення від роботи за ст. 119 КЗпП.

Перебування працівника у СЗЧ

Самовільне залишення військової частини (СЗЧ) є кримінальним правопорушенням.

Якщо працівник дійсно перебуває у СЗЧ, він втрачає право на грошове забезпечення у війську. Однак для роботодавця працівник у СЗЧ все одно залишається «військовослужбовцем» у розумінні ст. 119 КЗпП до моменту його офіційного звільнення з військової служби або набрання законної сили вироком суду. Тому що порушення дисципліни під час служби не позбавляє працівника гарантій щодо збереження місця роботи. Таким чином, інформація про СЗЧ не дає роботодавцю права на автоматичне звільнення.

Отже, для роботодавця такий працівник залишається «мобілізованим» до моменту отримання офіційного документа про його виключення зі списків особового складу або іншого документа, що припиняє його військову службу.

Висновки

• Без письмової заяви працівника про звільнення або офіційних документів про призов роботодавець не може проводити остаточний розрахунок;
• Виплата компенсації «наперед» без законних підстав може бути розцінена як порушення фінансової дисципліни;
• Зберігайте місце роботи та посаду за працівником до з’ясування обставин.