За загальним правилом, звільнення працівника під час лікарняного з ініціативи роботодавця заборонено. Однак на період дії воєнного стану це дозволено, але датою звільнення має бути перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.
Обґрунтування
Законодавство розрізняє порядок звільнення залежно від того, хто є ініціатором, та враховує умови воєнного стану.
Загальна заборона (у мирний час)
За загальним правилом, ч. 3 ст. 40 КЗпП прямо забороняє звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності. Винятком є лише випадок повної ліквідації підприємства.
Особливості під час воєнного стану
На період дії воєнного стану ця норма тимчасово змінена. Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець має право звільнити працівника у період його тимчасової непрацездатності.
Однак існує важлива умова: датою звільнення в такому випадку є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у лікарняному листку. Тобто наказ про звільнення може бути виданий під час хвороби, але сама дата припинення трудових відносин переноситься на період після одужання.
Варто наголосити, що ця норма дозволяє звільнення за наявності законних підстав (наприклад, скорочення штату), а не через сам факт хвороби працівника.
Звільнення з ініціативи працівника Заборона на звільнення під час лікарняного стосується виключно ініціативи роботодавця. Якщо працівник сам виявив бажання звільнитися (ст. 38 КЗпП) або сторони дійшли згоди про припинення трудового договору (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), звільнення під час тимчасової непрацездатності є цілком законним і відбувається у дату, вказану в заяві працівника, або за домовленістю сторін.
Цю відповідь підготував ШІ-консультант від «Дебету-Кредиту»
та перевірили фахівці редакції
Поставте своє запитання ШІ-консультанту і переконайтесь у зручності сервісу
Консультую з податкового та бухобліку
Поставте ваше запитання
