Розрахунок вихідної допомоги для працівника на неповній зайнятості

Вихідна допомога при звільненні за пп. 1 ст. 40 КЗпП розраховується виходячи з середньоденної зарплати за останні два місяці, помноженої на середньомісячну кількість робочих днів. При цьому дні відпустки без збереження зарплати та виплати за цей час виключаються з розрахунку. Робота на умовах неповного робочого часу (0,75 ставки) враховується через використання фактично нарахованої зарплати та фактично відпрацьованих днів.

Порядок розрахунку вихідної допомоги регулюється КЗпП та Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (далі — Порядок №100).

Розмір вихідної допомоги

При звільненні на підставі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

Алгоритм розрахунку середньої зарплати

Розрахунок здійснюється на основі виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення (абз. 4 п. 2 Порядку №100).

Крок 1. Визначення розрахункового періоду та врахування особливостей

Розрахунковим періодом є два повні календарні місяці перед місяцем звільнення (наприклад, для звільнення у серпні це червень та липень).

Якщо у розрахунковий період припала відпустка без збереження зарплати, то час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток, виключається з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку №100). Отже, тоді для розрахунку беруться лише фактично відпрацьовані дні та заробіток за них. 

Звертаємо увагу, що при роботі на 0,75 ставки розрахунок проводиться виходячи з фактично нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьований час.

Якщо ж протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

А у випадку, коли час (тобто чотири місяці постіль перед звільненням), працівник перебував у відпустці без збереження зарплати, то виходить, що у працівника відсутній розрахунковий період, тоді середня заробітна плата обчислюється з окладу або МЗП, якщо оклад менший за мінімалку.

Крок 2. Розрахунок середньоденної заробітної плати

Середньоденна зарплата обчислюється діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число фактично відпрацьованих робочих днів (абз. 1 п. 8 Порядку №100).

Середньоденна зарплата = (Фактична зарплата за 2 місяці) : (Кількість фактично відпрацьованих днів за 2 місяці)

Крок 3. Розрахунок середньомісячної кількості робочих днів

Цей показник визначається діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства (абз. 4 п. 8 Порядку №100).

Середньоденна заробітна плата обчислюється за формулою:

ЗП сер.дн. = ЗП факт. : К дн. розр.

де:

• ЗП сер.дн. – середньоденна заробітна плата;
• ЗП факт. – фактично нарахована заробітна плата за розрахунковий період (за 2 місяці);
• К дн. розр. – кількість календарних днів у розрахунковому періоді, за винятком днів, протягом яких працівник не працював з поважних причин і за ним не зберігався заробіток (дні відпустки без збереження зарплати).

Крок 4: Розрахунок середньомісячної заробітної плати

Для визначення суми вихідної допомоги отриману середньоденну зарплату потрібно помножити на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 1 п. 8 Порядку №100).

Формула розрахунку:

ЗП сер.міс. = ЗП сер.дн. × Р дн. сер.міс.

де:

• Р дн. сер.міс. (середньомісячне число робочих днів) = (Кількість робочих днів за графіком роботи підприємства за останні два календарні місяці) / 2.

Приклад розрахунку

• Дата звільнення: 30 серпня 2025 року;
• Розрахунковий період: червень – липень 2025 року;
• Оклад за повною ставкою: 15 000 грн;
• Фактичний місячний заробіток (0,75 ставки): 15 000 грн × 0,75 = 11 250 грн;
• У червні 2025 року працівник був у відпустці без збереження зарплати 14 календарних днів;
• Кількість календарних днів у періоді: 30 (червень) + 31 (липень) = 61 день;
• Кількість робочих днів (за графіком): 20 (червень) + 23 (липень) = 43 дні;
• Кількість робочих днів, що припали на відпустку в червні: 10 днів.

Розрахунок:

Визначаємо фактичний заробіток:

• За червень: (11 250 грн / 20 роб. дн.) × (20 - 10 роб. дн.) = 5 625 грн.
• За липень: 11 250 грн (відпрацьовано повністю).
• Сумарний заробіток: 5 625 + 11 250 = 16 875 грн.

Визначаємо кількість відпрацьованих днів за попередні два місяці:

• 33 р. д. ((20-10) р. д. + 23 р. д.).

Розраховуємо середньоденну зарплату:

• 16 875 грн / 33 к. дн. = 511,36 грн.

Розраховуємо середньомісячне число робочих днів:

• (10 роб. дн. у червні + 23 роб. дн. у липні) / 2 = 16,5 роб. дн.

Розраховуємо суму вихідної допомоги:

• 511,36 грн × 16,5 роб. дн. = 8 437,44 грн.

Крок 5: Оподаткування вихідної допомоги

Згідно з п. 4 розділу І Переліку №1170, вихідна допомога входить до виплат, на які ЄСВ не нараховують, бо вона не є складовою зарплати. Відповідно в додатку 1 не відображають.

А от ПДФО та ВЗ потрібно утримати, бо вихідну допомогу включають до оподатковуваного доходу як інші доходи (пп. 164.2.20 ПКУ). Отже, вихідну допомогу (без застосування ПСП, бо це не зарплата!) слід відобразити у додатку 4ДФ за ознакою доходу «127».

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги (ст. 129 КЗпП). Якщо працівник, якому виплачується вихідна допомога при звільненні, має заборгованість перед підприємством, то з такої суми утримання забороняються. Тож вона має бути виплачена рівно у тій сумі, в якій нарахована, після утримання з неї ПДФО та ВЗ.

Висновки:

• Для правильного розрахунку вихідної допомоги необхідно визначити середньоденну заробітну плату, виключивши з розрахункового періоду дні відпустки без збереження зарплати;
• Отриманий показник множиться на середньомісячне число робочих днів, розраховане за графіком роботи підприємства (або індивідуальним графіком працівника) за останні два місяці;
• Робота на умовах неповного робочого часу (0,75 ставки) враховується через фактично нараховану заробітну плату, яка включається до розрахунку.