Чи може фірма виплачувати зарплату працівника на карту іншої особи по його заяві?
Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізособою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізособа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
Частиною 5 ст. 24 Закону про оплату праці передбачено, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на зазначений ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг коштом роботодавця. Тим паче що з 1 січня 2021 працівник, а не роботодавець, вирішує, на який рахунок і в якому банку він хоче обслуговуватися й отримувати зарплату.
Роботодавцю забороняється у будь-який спосіб обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 25 Закону про оплату праці).
Тож, як бачимо, заборони в законодавстві щодо перерахування власної зарплати працівника за його згодою на будь-який рахунок іншої особи немає.
Таким чином, роботодавець може перераховувати заробітну плату працівника на зазначені в заяві (на ім’я директора) банківські реквізити і не обмежувати його в цьому виборі та за наявності нотаріально засвідченого доручення.
Таке доручення оформляється на фізособу, якій доручається отримувати заробітну плату (ч. 1 ст. 1007 ЦКУ). Складається воно в довільній формі із зазначенням змісту на кшталт того, що довіреній особі (П. І. Б.) доручається отримувати заробітну плату довірителя (П. І. Б.) двічі на місяць, яку довірена особа має передати у встановлені строки (зазначити, які) (ч. 1 ст. 1003 ЦКУ та п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦКУ).
Тож якщо скористатися запропонованим варіантом з виплатою іншій людині, то:
- заява має бути для того, аби бухгалтер знав, куди перераховувати кошти;
- нотаріальне доручення — як підтвердження правомірності дій роботодавця під час перевірки правильності перерахування коштів.
Згідно з п. 1 ст. 237 ЦКУ представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Також правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦКУ).
Тож особа, яка отримуватиме зарплату за працівника у його роботодавця, діятиме як представник працівника і реалізовуватиме його право на оплату праці, а не якісь свої інтереси. Тому вважатиметься, що роботодавець виконав своє зобов’язання перед працівником щодо виплати йому зарплати, незважаючи на те, що її отримала довірена особа (представник).
Заповнюється звітність на працівника?
Так, нарахована зарплата, ЄСВ та утримані з неї ПДФО і ВЗ відображаються у відповідних додатках єдиної звітності за ІПН працівника.
Чи можуть бути запитання у податкової по таким виплатам?
При вірному оформленні всіх документів питання у податківців не виникатимуть.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити