Чи можна можна укласти трудовий договір з головою фермерського господарства?

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КЗпП, особливості праці членів фермерського господарства визначаються законодавством та їх статутами.

При цьому Закон №973 «Про фермерське господарство» визначає правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону №973, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа. Головою сімейного фермерського господарства може бути лише член відповідної сім’ї. 

Для цілей цього Закону №973 до членів сім’ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина (чоловік), батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюрідні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини (її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищезазначеними членами сім’ї та родичами (батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Частиною 1 ст. 3 Закону №973 встановлена заборона бути членами фермерського господарства особам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Тобто з головою ФГ трудовий договір не укладається!

Відповідно до норм ст. 27 Закону №973 трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. Трудові відносини членів фермерського господарства регулюються статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), – законодавством України про працю.

Враховуючи зазначене, з членами фермерського господарства трудові договори не укладаються, а особливості їхньої праці регулюються статутом відповідного фермерського господарства (лист Мінсоцполітики від 14.06.2017 №306/0/22-17). Відповідно, якщо трудовий договір не укладається, то й Повідомлення про прийняття подавати не потрібно.

Внесення записів до трудової книжки

Держпраці роз’яснювали, відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 23 Закону «Про селянське (фермерське) господарство» видавання трудових книжок членам селянського (фермерського) господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою), та їх ведення провадиться господарством на загальних підставах, а записи про трудовий стаж підтверджуються місцевим органом державної виконавчої влади.

Враховуючи норми п. 2 ст. 2 Закону №973, можна зробити висновок, що дописувач (особа, що вносить записи в трудові книжки членів та працівників селянського/фермерського господарства) є головою селянського (фермерського) господарства і відповідно його засновником або одним із його засновників.

Загальний порядок ведення трудових книжок установлено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58, з подальшими змінами й доповненнями. Названою Інструкцією не передбачено внесення записів про роботу до трудових книжок осіб, які самі для себе створили робочі місця і не наймалися на роботу (тобто до трудових книжок безпосередньо громадян-підприємців), і встановлено різний порядок ведення трудових книжок найманих працівників, залежно від того, з ким саме перебувають вони в трудових відносинах, – з громадянином-підприємцем чи з юридичною особою – суб’єктом підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ст. 28 Закону «Про селянське (фермерське) господарство», час роботи в селянському (фермерському) господарстві членів господарства зараховується до загального і безперервного трудового стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці й документів, що підтверджують сплату внесків на соціальне страхування.

Зважаючи на викладене, до трудової книжки голови фермерського господарства та її членів обов’язково має бути внесено запис про час такої його роботи.

Якщо селянське (фермерське) господарство створено у формі суб’єкта підприємницької діяльності як фізична особа, тобто за відсутності статуту, запис вноситься та підтверджується місцевим органом державної виконавчої влади. Якщо ж селянське (фермерське) господарство створено у формі суб’єкта підприємницької діяльності як юридична особа, тобто за наявності статуту, запис вноситься господарством відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та додатково підтверджується місцевим органом державної виконавчої влади.

Оскільки відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 2 Закону «Про селянське (фермерське) господарство» члени селянського (фермерського) господарства не можуть перебувати з таким господарством у трудових відносинах, тобто бути найманими працівниками, до їхніх трудових книжок записи про час роботи в селянському (фермерському) господарстві вносяться в тому самому порядку, як і до трудової книжки керівника господарства, тобто голови селянського (фермерського) господарства.

Оплата голові ФГ

Якщо голова зазначений у статуті одночасно і як один з членів ФГ, то він отримуватиме дохід (у вигляді розподіленого чистого прибутку ФГ), як і решта членів ФГ — у порядку, визначеному статутом.

Втім, рішення про такий розподіл приймає орган управління ФГ. Отже, доти, поки це рішення не прийняте, нараховувати цей дохід голові ФГ не треба. Ми про це писали тут.