Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати

Питання:

1. Як відображати такі суми в єдиній звітності при нарахуванні її працівникам?
2. Як відображати такі суми в додатках 1 та 4ДФ єдиної звітності при нарахуванні та виплаті звільненим працівникам, якщо остаточний розрахунок проводиться з затримкою (не у день звільнення)? 
3. Як виправити помилку в єдиній звітності, якщо на компенсацію втрати частини заробітку звільненому працівнику не нарахували ЄСВ та не відобразили у відповідних додатках єдиній звітності?

Відповідь: 

Як відображати компенсацію в єдиній звітності при нарахуванні її працівникам?

Підставою для нарахування вказаної компенсації є виплата зарплати не у встановлені законодавством строки. Компенсація за її несвоєчасну виплату проводиться лише один раз - безпосередньо перед виплатою заборгованості з зарплати. І нараховується така компенсація пропорційно частині зарплати, заборгованість за якою погашається, у випадку, якщо заборгованість за зарплатою погашається не повністю.

Щодо відображення в додатках єдиної звітності зазначимо:

З компенсації за затримку зарплати працівнику підприємство зобов’язане утримати ПДФО та ВЗ. 

Зверніть увагу! Компенсацію враховують при визначенні граничного розміру доходу, що дає право на ПСП. При визначенні бази оподаткування ПДФО застосовується ПСП (за наявності права на неї). 

У додатку 4ДФ нараховану/виплачену суму компенсації з відповідним оподаткуванням відображають за ознакою доходу «101». 

Оскільки компенсація працівникам втрати частини зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплати належить до фонду оплати праці, ця виплата є об’єктом нарахування ЄСВ. У додатку 1 слід відображати у складі фонду оплати праці того місяця, в якому нараховують компенсацію. Тож компенсацію зазначають однією сумою разом із рештою суми зарплати.

Як відображати суми компенсації в додатках 1 та 4ДФ єдиної звітності при нарахуванні та виплаті звільненим працівникам, якщо остаточний розрахунок проводиться з затримкою (не у день звільнення)? 

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст. 116 КЗпП). 

Згідно з ч. 1 ст. 83 КЗпП та ч. 1 ст. 24 Закону про відпустки, в разі звільнення працівника йому виплачується, зокрема, грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП). 

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні входить до бази оподаткування ПДФО у складі інших оподатковуваних доходів згідно з пп. 164.1.20 ПКУ. 

Нарахований середній заробіток працівнику підлягає відображенню у Додатку 4ДФ єдиної звітності за ознакою доходу «127». Крім того, з такої суми слід утримати й ВЗ. 

Компенсація, нарахована працівникам за час затримки розрахунку при звільненні згідно з пп. 5 розділу І Переліку №1170, включається до виплат, на які ЄСВ не нараховується. Тож в Додатку 1 єдиної звітності не відображається.

Як виправити помилку в єдиній звітності, якщо на компенсацію втрати частини заробітку звільненому працівнику не нарахували ЄСВ та не відобразили у відповідних додатках єдиній звітності?

Із вищезазначеного з’ясували, що компенсація, нарахована працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою для нарахування ЄСВ, тому немає потреби уточнювати єдину звітність.