Право на дні щорічної відпустки за період відпустки без збереження зарплати до та після 24.12.2023 року

Відпустка без збереження заробітної плати до 24.12.2023 року

Частиною 3 ст. 12 Закону №2136 було передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.

Тож працівники, які користувалися цією нормою та писали заяви на відпустку без збереження зарплати на час воєнного стану, з оформленням роботодавцем відповідного наказу отримували таку відпустку без обмеження строку, окрім працівників, які виїхали за кордон (там діє обмеження в 90 к.днів, встановлене ч. 4 ст. 12 Закону №2136).

Крім того, до стажу роботи, який давав право на щорічну основну відпустку, зараховувався, зокрема, час, протягом якого працівники фактично не працювали, але за ними зберігалося місце роботи (посада) і не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному (тоді) у ст. 25 і 26 Закону про відпустки (ст. 9 Закону про відпустки).

Отже, коли працівники знаходилися у відпустці без збереження зарплати на час дії воєнного стану, то період включався до стажу, що давав право на щорічну відпустку, але таке право дано до 24.12.2023 року.

Відпустка без збереження заробітної плати з 24.12.2023 року

З 24 грудня 2023 року почали діяти зміни до Закону про відпустки (внесені Законом №3494). А саме до ст. 26 Закону про відпустки було додано нову частину четверту, відповідно до якої відпустка без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Тобто виходить, що починаючи з 24.12.2024 року – працівник, який перебуває /продовжує перебувати у відпустці без збереження зарплати (після вказаної дати) втрачає право на стаж, на дні щорічної відпустки та, відповідно на їх компенсацію.

Тож виходить, що перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом до 24.12.2024 року дає йому право на стаж згідно з ст. 9 Закону про відпустки, відповідно і на дні щорічної відпустки і їх компенсацію при звільненні, окрім працівників, які виїхали за кордон (там діє обмеження в 90 к.днів). А починаючи з 24.12.2024 року – працівник, який перебуває /продовжує перебувати у відпустці без збереження зарплати, втрачає право на стаж, на дні щорічної відпустки та, відповідно на їх компенсацію.