• Посилання скопійовано

Прибуття в офіс: додаткове благо працівника чи відрядження?

У трудовому договорі з працівником прописано про відшкодування коштів за проїзд з місця роботи до місця проживання один раз на місяць, згідно з авансовим звітом. Чи буде в даному випадку це додаткове благо для працівника, якщо працівник працює дистанційно, а раз на місяць прибуває для участі у нараді, підписання документів тощо?

Відповідно до  пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ, дохід отриманий платником податку у сумі грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку є додатковим благом (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) такого платника.

Зважаючи на те, що проїзд найманого працівника (який працює дистанційно) до місця роботи та/або з роботи до дому не пов'язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися ПДФО на підставі пп. "г" пп. 164.2.17 ПКУ.

Тож, компенсація вартості проїзду в інших випадках, ніж  прописана в трудовому договорі з працівником, може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та буде додатковим благом цього працівника.

Щоб уникнути цього, варто оформлювати поїздки в офіс як відрядження, оскільки, ані в цій ст. 60-2 КЗпП, ані в інших нормах законодавства не міститься заборон направляти працівника у відрядження, який працює дистанційно, бо при запровадженні дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце. 

Нагадаємо, що дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ст. 60-2 КЗпП).

Відповідно до Інструкції №59 (хоч вона і є обов’язковою для бюджетних підприємств, але використовується і приватними підприємствами) службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства (установи) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи (за наявністю документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства/установи). 

Підприємствам, що не фінансуються з бюджету, доречно розробити (якщо його немає) внутрішнє Положення про відрядження. І саме в цьому локальному акті визначити, які поїздки працівників вважаються відрядженням на підприємстві, і прописати в ньому, в тому числі, які ознаки відряджень притаманні саме поїздкам працівників з місця їх дистанційної роботи до офісу. Головне, щоб така поїздка була спричинена виробничою необхідністю (наприклад, як зазначено в питанні: участь у нараді, підписання документів, або ж робоча зустріч в офісі тощо) і щоб прибуття та вибуття працівника здійснювалося у визначені терміни за наказом керівника підприємства.

Тож, якщо всі ці умови виконати, то направлення працівника за дорученням підприємства з місця дистанційної роботи буде відрядженням, в тому числі і скерування працівника до підприємства в офіс для наради тощо.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Щербина Світлана

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Оформлення додаткової роботи: суміщення посад чи внутрішнє сумісництво?
    Чи можна встановити доплату за вільну вакансію працівнику за основним місцем роботи, чи обов’язково оформлювати внутрішнє сумісництво з табелюванням; як відобразити це у Податковому розрахунку (Додатки 1 та 5) та чи можна оформити внутрішнє сумісництво зовнішньому суміснику?
    20.03.202614
  • Зразок заяви на звільнення за власним бажанням
    Надайте актуальний зразок заяви про звільнення за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України. Які обов’язкові реквізити (адресат, підстава, дата звільнення) має містити документ та як коректно сформулювати текст заяви, щоб уникнути порушень процедури розірвання трудового договору?
    20.03.2026601
  • Бронювання військовозобов’язаних працівників прифронтових підприємств при продовженні статусу критичного підприємства у 2026 році: як визначати ліміт?
    Підприємство, що розташоване на прифронтовій території, продовжило статус критично важливого для функціонування економіки, маючи 18 військовозобов’язаних працівників, яких було заброньовано. Наразі кількість військовозобов’язаних збільшилась до 20 осіб, при цьому система «Дія» показує доступ до бронювання ще 2 працівників. З 09.12.2025 року контроль здійснюється за фактичною чисельністю заброньованих. Чи вважається лімітом кількість військовозобов’язаних на дату подання на продовження критичності?
    20.03.202615
  • Оплата лікарняного при індивідуальному погодинному графіку роботи
    Працівник з індивідуальним погодинним графіком (12 год/зміна) перебував на лікарняному 11 календарних днів. На цей період припадало 4 робочі дні за графіком. Чи підлягають оплаті за період тимчасової непрацездатності всі календарні дні хвороби, чи лише фактичні робочі дні згідно з графіком? Який показник середнього заробітку слід застосовувати для розрахунку: середньоденну чи середньогодинну заробітну плату?
    20.03.202635
  • Виправлення помилкової дати наказу у трудовій книжці через декілька років
    Як технічно правильно виправити неправильну дату наказу в записі №9 від 1995 року, якщо після нього вже внесено багато інших записів про прийняття та звільнення, а останній чинний запис датований 2022 роком, при умові, що підприємство-винуватець досі працює?
    19.03.202649