Відповідно до пп. «г» пп. 164.2.17 ПКУ, дохід отриманий платником податку у сумі грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку є додатковим благом (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) такого платника.
Зважаючи на те, що проїзд найманого працівника (який працює дистанційно) до місця роботи та/або з роботи до дому не пов'язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися ПДФО на підставі пп. "г" пп. 164.2.17 ПКУ.
Тож, компенсація вартості проїзду в інших випадках, ніж прописана в трудовому договорі з працівником, може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та буде додатковим благом цього працівника.
Щоб уникнути цього, варто оформлювати поїздки в офіс як відрядження, оскільки, ані в цій ст. 60-2 КЗпП, ані в інших нормах законодавства не міститься заборон направляти працівника у відрядження, який працює дистанційно, бо при запровадженні дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце.
Нагадаємо, що дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ст. 60-2 КЗпП).
Відповідно до Інструкції №59 (хоч вона і є обов’язковою для бюджетних підприємств, але використовується і приватними підприємствами) службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства (установи) на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи (за наявністю документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства/установи).
Підприємствам, що не фінансуються з бюджету, доречно розробити (якщо його немає) внутрішнє Положення про відрядження. І саме в цьому локальному акті визначити, які поїздки працівників вважаються відрядженням на підприємстві, і прописати в ньому, в тому числі, які ознаки відряджень притаманні саме поїздкам працівників з місця їх дистанційної роботи до офісу. Головне, щоб така поїздка була спричинена виробничою необхідністю (наприклад, як зазначено в питанні: участь у нараді, підписання документів, або ж робоча зустріч в офісі тощо) і щоб прибуття та вибуття працівника здійснювалося у визначені терміни за наказом керівника підприємства.
Тож, якщо всі ці умови виконати, то направлення працівника за дорученням підприємства з місця дистанційної роботи буде відрядженням, в тому числі і скерування працівника до підприємства в офіс для наради тощо.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити