Як оформити повернення працівника з військової служби?

Для того, щоб працівник приступив до роботи, йому достатньо після звільнення з військової служби пред’явити роботодавцю військовий квиток із записом про звільнення зі служби. В законодавстві не зазначено обов’язку працівника  писати заяву про рішення чи бажання  повернутися до роботи. Так само нормами законодавства не передбачено обов’язку роботодавця видавати наказ про повернення працівника до роботи. 

Але свого часу Мінсоцполітики в листі від 10.06.2015 р. №231/06/186-15 зазначало, що все ж таки має бути розпорядчий акт роботодавця:  «Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов'язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця».

Тому такий наказ доцільно видавати з таких причин:

1. У випадку прийняття іншого працівника за строковим трудовим договором на місце того працівника, що проходив військову службу, дату звільнення строковика у зв’язку із закінченням строку трудового договору (пп. 2 ст. 36 КЗпП) буде визначено з урахуванням дати виходу на роботу демобілізованогопрацівника, вказаної в наказі.

2. працівника увільняють від роботи наказом «на період проходження військової служби», тобто з відкритою датою. Наказ про вихід на роботу припиняє таке увільнення;

3. у разі, якщо до початку роботи необхідно провести інструктаж з охорони праці та техніки безпеки, пройти медичний огляд тощо, службі охорони праці з цього наказу стане відомо, що працівник виходить на роботу. 

У трудовій книжці немає потреби зазначати проходження військової служби, оскільки не було переривання трудових відносин. 

Якщо у працівника є дні накопиченої щорічної відпустки, він може піти у відпустку після  звільнення з військової служби та повернення на роботу.

Середня зарплата працівнику

На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки здійснюються у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку (ч. 1 ст. 119 КЗпП).

Тобто, дні, коли працівник відвідував ТЦК (ставав на облік у зв’язку із звільненням з військової служби), слід оплатити. 

Середній заробіток для оплати часу виконання державних та громадських обов’язків у робочий час:

1) обчислюють відповідно до Порядку №100, виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці, що передують місяцю, в якому працівник відвідував ТЦК.

2) зберігають за робочі дні (години) за графіком роботи працівника. 

Якщо працівник був у ТЦК в травні 2024 року, то розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є два попередніх місяця, тобто березень-квітень 2024 року. Але за цей час працівник  не відпрацював жодного дня. 

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Але  якщо працівник протягом останніх 4 місяців не працював з поважних причин, то розрахунок слід провести з з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 пп. 4 Порядку №100). Якщо розмір посадового окладу є меншим за МЗП, середня зарплата розраховується з розміру МЗП на час розрахунку.

Стаж, що дає право на щорічну відпустку

19.07.2022 р. Законом №2352-IX були внесені зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП, у зв’язку з чим роботодавці більше не зберігають середню зарплату за працівниками, що перебувають на військовій службі, а також, згідно з ст. 9 Закону про відпустки, проходження військової служби, протягом якого за працівником зберігалися місце роботи і посада (і не зберігався середній заробіток), не зараховується до відпускного стажу працівника.

Тобто до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не включаються періоди військової служби, протягом яких за працівником не зберігався середній заробіток відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП.

Допомога з тимчасової непрацездатності

У разі настання тичасової непрацездатності будь-який працівник має право на допомогу, за умови оформлення листка тимчасової непрацездатності. Допомога розраховується за Порядком №1266.

Якщо у працівник йде на лікарняний у першому ж місяці роботи, то у нього не буде розрахункового періоду. В цьому випадку  допомога розраховується виходячи з окладу, згідно з пп. 28 Порядку №1266.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

У разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 Порядку №1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44) (пп. 5 Порядку №1266).

Детально про лікаряні читайте тут та тут>>