Збереження середнього заробітку під час простою

Запитання:

1. Чи надаються в період простою відпустки будь-яких видів – оплачувані та неоплачувані?

2. Чи зберігається середній заробіток за день здавання крові та додатковий день відпочинку за день здавання крові, якщо цей день припав на простій?

3. Чи є збереження середнього заробітку за день проходження медогляду (чи можна направляти на медогляд в день, коли оголосили простій для працівника)?

4. Чи виплачується середній заробіток працівнику, якого викликали у військкомат у день простою?

5. Чи оплачуються дні тимчасової непрацездатності, якіприпали на період простою:

• ті, що настали раніше оголошення простою чи після дати простою;
• ті, що настали в день простою;

чи можна оголосити простій під час тимчасової непрацездатності працівника?

Відповідь:

1. Чи надаються в період простою відпустки будь-яких видів - оплачувані та неоплачувані?

Відразу зазначимо, що норми Закону про відпустки не містять заборони щодо надання будь-якого виду оплачуваної і неоплачуваної відпустки працівнику під час простою. Простійне є причиною для відмови працівнику у його праві на відпустку. Оплачувані відпустки нараховуються за Порядком №100, при цьому дні простою, що припали на дні відпустки,не оплачуються в розмірі не менше 2/3 окладу, адже ці дні вже оплачені як відпускні.

2. Чи зберігається середній заробіток за день здавання крові та додатковий день відпочинку за день здавання крові, якщо цей день припав на простій?

Так. 

Донорські гарантії діють відповідно до норм Закону №931, відповідно до яких роботодавець має надати донору день відпочинку зі збереженням середнього заробітку після кожного дня здавання крові та оформити день відпочинку наказом. День відпочинку має бути надано працівнику - донору тільки у робочий день зі збереженням середньогозаробітку за цей день.

3. Чи є збереження середнього заробітку за день проходження медогляду (чи можна направляти на медогляд в день, коли оголосили простій для працівника)?

Відповідно до ст. 123 КЗпП та ч. 4 ст. 17 Закону про охорону праці за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеженняроботодавцем зберігається середній заробіток за місцем роботи.

Згідно з ст. 169 КЗпП роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Отже, якщо працівник повідомив про направлення на медогляд, то роботодавець перериває для такого працівника простій та видає наказ про звільнення від роботи на час проходження медогляду.

4. Чи оплачується середній заробіток працівнику, якого викликали у військкомат у день простою?

Як відомо, середній заробіток не зберігається тільки за працівниками, мобілізованими до ЗСУ (ст. 119 КЗпП). 

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону №2232 громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

Тож в даному випадку працівника лише викликають у ТЦК та СП і підставою є повістка. На її підставі роботодавець видає відповідний наказ про увільнення від роботи у зв’язку з викликом до ТЦК та СП та зберігає за цей день середній заробіток, відповідно простій в цей день не оплачується.

5. Чи оплачуються дні тимчасової непрацездатності, які припали на період простою:

• ті, що настали раніше оголошення простою чи після дати простою;
• ті, що настали в день простою; 
• чи можна оголосити простій під час тимчасової непрацездатності працівника?

Відповідно до ст. 15 Закону №1105 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання в неї страхового випадку.

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається як повна або часткова компенсація втрати заробітної плати у разі настання страхового випадку, адже заробітна плата – це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.

При цьому оплату простою не з вини працівника віднесено до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати у складі оплати за невідпрацьований час. Тобто при оголошенні простою не з вини працівника роботодавець зобов’язаний оплачувати працівнику заробітну плату з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу) за період перебування працівника у простої. 

Слід враховувати те, що тимчасова непрацездатність працівнику відповідно до медичного висновку – це непрацездатність внаслідок захворювання, травми або інших причин, яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. А оскільки під час простою відбувається зупинення роботи, у працівника у разі хвороби або травми, тривалість якої збігається з часом простою, стан тимчасової непрацездатності не настає.

Крім того, у разі настання страхового випадку в період перебування працівника у простої втрати заробітної плати не відбувається, тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав.

Водночас у разі необхідності виходу працівника на роботу під час простою підприємства згідно з графіком роботи та настання у цей день тимчасової непрацездатності, внаслідок якої працівник втрачає за ці дні заробітну плату, допомога по тимчасовій непрацездатності має оплачуватися працівнику на загальних підставах.

Отже,  якщо тимчасова непрацездатність почалася до оголошення простою, чи продовжується після його закінчення, в період, коли застрахована особа повинна була, згідно з графіком, виконувати роботу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається лише за дні до початку простою та після його закінчення з дня, коли застрахована особа повинна була приступити до роботи.

Якщо працівнику на дату оголошення простою на підприємстві вже оформлено листок непрацездатності, відсутні правові підстави для оформлення йому під час лікарняного простою та коригування відповідної облікової звітності та оплати.