Як враховувати Закон №3494 при обрахунку днів щорічної відпустки

Дійсно, з 24 грудня 2023 р. почали діяти зміни до Закону про відпустки, внесені Законом №3494, а саме: до ст. 26 Закону про відпустки додано нову частину четверту, відповідно до якої відпустка без збереження зарплати на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

При цьому також слід пам’ятати, що закон не має зворотної сили і не може впливати на періоди, що коли діяли інші норми, до його вступу в силу.

Тому перебування працівника у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом до 24.12.2023 року дає йому право на стаж згідно з ст. 9 Закону про відпустки, відповідно і на дні щорічної відпустки і їх компенсацію при звільненні, окрім працівників, які виїхали за кордон (там діє обмеження в 90 к.днів). А починаючи з 24.12.2023 року працівник, який перебуває /продовжує перебувати у відпустці без збереження зарплати втрачає право на стаж, на дні щорічної відпустки та відповідно на їх компенсацію.

Отже, в цьому випадку, якщо заява працівником була написана 07.03.2022 р. спочатку у зв’язку з карантином, а наступна не раніше 15.03.2022 р. на час воєнного стану (бо саме з цієї дати вступив в силу Закон №2136), то при звільненні його на дату 15.02.2024 р. він матиме право за час перебування у відпустці без збереження зарплати на дні щорічної відпустки починаючи з 07.03.2022 по 23.12.2023 р. включно. А вже починаючи з 24.12.2023 р. працівник втрачає право на стаж на та дні щорічної відпустки за період з 24.12.2023 по 15.02.2024 рр. (дату звільнення), відповідно і на їх компенсацію.