• Посилання скопійовано

Зарплата «прив’язана» до євро: що робити із коливанням курсу?

На підприємстві встановлені оклади, «прив’язані» до євро. Тобто нарахування і виплата зарплати відбувається у гривні, але за офіційним курсом євро на дату її нарахування. Як бути із тим, що зарплата у гривні то збільшується, то зменшується залежно від курсу (не дивлячись на те, що в євро вона не змінюється)?

Таке явище, як зарплата, яка виплачується у гривневому еквіваленті певної суми в іноземній валюті, ми розглядали неодноразово. Тож, зараз слід нагадати лише найважливіші моменти: 

КЗпП та Закон про оплату праці не передбачають прямо такий спосіб встановлення зарплати працівників (в них або в гривні, або в інвалюті, щось середнє або перехідне не передбачено). Проте, вони й не забороняють цього. А самі роботодавці, доводячи таке своє право, посилаються на ч. 2 ст. 533 ЦКУ. І ВС наразі підтримує роботодавців (див., наприклад, постанову від 26 червня 2019 року у справі №761/21776/16-ц або наш коментар до неї  - тут);

Коливання курсу інвалюти, звісно, призведе і до коливань гривневої суми зарплати, яка буде нарахована працівнику. А як же індексувати таку зарплату (це питання знову стає актуальним, адже у 2024 році індексація повернулася). Цю проблему ми аналізували тут і тут

А сьогодні ми розглянемо, чи необхідно за таких умов попереджати працівника про те, що розмір нарахованої йому зарплати в гривні буде відрізнятися від того, що було йому нараховано у попередньому місяці.  

На думку автора, ні, і ось чому: 

По-перше, про те, в якому розмірі встановлено йому оклад, працівник знає з укладеного з ним трудового договору. Якщо йти за аналогією до того, як це робиться за ст. 533 ЦКУ в  цивільно-правових відносинах, в трудовому договорі буде зазначено щось на кшталт: 

«Оклад працівника становить 40 000 грн, що на дату укладання договору становить гривневий еквівалент 1000 євро. При нарахуванні зарплати за першу і другу половини місяця братиметься до розрахунку розмір окладу, визначений як гривневий еквівалент 1000 євро за курсом НБУ на дату такого нарахування».  

В цивільно-правовому договорі коливання гривневого еквіваленту не вважатимуться зміною ціни товару або послуги, яка вимагає внесення змін до договору. Сторони ще на початку укладання головного договору знали і погодилися на такі коливання! На думку автора, той самий принцип має застосовуватися і в трудових відносинах. Хоча крапку в цьому питанні може поставити Мінекономіки, якщо звернутися до нього за роз’ясненням.  

По-друге, зараз діє воєнний стан. І хоч рівень оплати праці й належить до істотних умов праці, і навіть якщо Держпраці не погодиться з позицією автора відповіді, можна послатись на ч. 2 ст. 3 Закону №2136, за якою у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст. 103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Отже, достатньо в день нарахування авансу або другої частини зарплати (тобто, день застосування змін) скласти і роздати працівникам листи-повідомлення про те, скільки буде нараховано та виплачено.

Власне, цього ж вимагає і ст. 110 КЗпП – повідомляти працівників треба при кожній виплаті зарплати, навіть якщо жодних змін в розмірі зарплати не відбулося. Як це зробити, ми розповідали тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бикова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Оформлення працівника - сумісника на час декретної відпустки бухгалтера
    Бухгалтер (єдиний) з 18.11.2024 р. йде у відпустку по вагітності та пологах на 126 днів. Далі вона планує вийти на роботу після закінчення лікарняного. На цей період (126 днів) підприємство планує прийняти сумісника на виконання обов'язків бухгалтера. Як оформити такого сумісника? Які потрібні накази, повідомлення до ДПС тощо?
    22.11.202496
  • Чи може сумісник працювати у суботу?
    Є необхідність взяти на роботу працівника, але він може працювати тільки за сумісництвом і тільки по суботах. Підприємству такий графік роботи підходить. Чи має підприємство в такому разі нараховувати працівнику подвійну ставку, тому що це робота у вихідний? Як правильно скласти графік роботи?
    21.11.202451
  • Виправлення скороченої назви підприємства у трудовій книжці
    При заповненні трудової книжки вказано скорочену назву роботодавця: ТОВ "Квіточка" замість "Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіточка". Чи стане це перешкодою при передаванні відомостей про трудову діяльність працівника в електронному вигляді до ПФУ? Якщо так, то як це виправити, якщо деякі підприємства вже ліквідовані?
    21.11.202436
  • Витрати у відрядженні на оплату користування платними дорогами
    Працівник повернувся з закордонного відрядження та надав нефіскальні чеки з платіжного терміналу за проїзд платними дорогами. Оплата проведена банківською картою та відображена у виписці, яку надав працівник. Чи підлягають такі витрати оподаткуванню ПДФО та ВЗ?
    20.11.2024406
  • Які наслідки, якщо оплатили ДМС для працівника в сумі більше 30% його зарплати?
    У працівника зарплата 39 тис. грн. В липні 2024 оплатили медичне страхування на рік 21000,00 грн. Чи є це додатковим благом та чи треба сплатити ПДФО 18 % та ВЗ 1,5%? Оскільки минув час, які штрафи має сплатити підприємство, якщо зараз оплатимо податки за рахунок працівника? Та чи дійсна зараз пільга 30% по договорам страхування?
    19.11.202426