Відповідно до ст. 56 КЗпП визначено, що на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
При цьому чинним законодавством не встановлено, де саме жінка має право працювати на умовах неповного робочого дня: на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві, де працює за сумісництвом.
Крім того, жодна норма чинного законодавства не зобов’язує ані працівницю, ані роботодавця одночасно йти у відпустку по вагітності та пологам за обома місцями роботи. Тим паче, на сьогодні, допомога надається за основним місцем роботи або за сумісництвом (ст. 22 Закону №1105) на вибір працівниці.
Отже, працівниця, обравши для отримання допомоги основне місце роботи йде у відпустку по вагітності та пологам з зазначеної дати за основним місцем роботи. А за місцем роботи за сумісництвом вона має повне право продовжувати працювати (або виходячи на своє робоче місце на підприємстві або перебуваючи вдома дистанційно) та отримувати заробітну плату за виконану роботу.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс
Передплатити