• Посилання скопійовано

Телефон у користування директору або засновнику

Чи може підприємство, платник податку на прибуток, платник ПДВ, придбати мобільний телефон, для засновника, який не є працівником підприємства, або для директора з оприбуткуванням на баланс? Який облік в разі такого придбання? Орієнтовна вартість телефону 26 тис. грн. Чи буде такий телефон додатковим благом?

Облік придбаного телефону

Придбаний підприємством мобільний телефон за 26000,00 грн слід обліковувати на балансі: спочатку як капітальні інвестиції за субрахунком 152, а після введення в експлуатацію - як основний засіб на рахунку 104. 

Нагадаємо, що відповідно до пп. 5.2 НП(С)БО 7 підприємства можуть установлювати вартісні ознаки  предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. І якщо така ознака більше 26000 грн, то телефон оприбутковується як МНМА: 

  • Дт 153 Кт 631, Дт 112 Кт 153.

Якщо мобільний телефон придбано з ПДВ, то оприбуткування на баланс здійснюється на суму без ПДВ, а на суму ПДВ підприємство визнає ПК за наявної та зареєстрованої ПН в ЄРПН.

Якщо підприємство коригує фінрезультат на різниці, встановлені ПКУ, цей телефон буде основним засобом для цілей обліку за ст. 138 ПКУ, тому що його вартість без ПДВ більше 20000 грн (пп. 14.1.138 ПКУ).

 

Телефон, що наданий у користування директору та засновнику

ЦКУ має обмеження щодо того, кому не можна надавати майно, що належить юрособі, у позичку. Так, відповідно до ч. 2 ст. 829 ЦКУ юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

Отже, підприємство не має права передати в користування за договором позички мобільний телефон засновнику та директору підприємства.

Вихід для засновника. Щоб надати у користування мобільний телефон засновнику, варто скласти договір про користування (оренду) мобільним телефоном за невелику плату. На сьогодні мінімального розміру плати за користування рухомим майном жодним законом не встановлено. Додаткового блага та іншого оподаткування при цьому не виникатиме, оскільки не можна визначити звичайну ціну такої оренди, а відтак і не можна визначити знижку зі звичайної ціни для цілей пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ.

Вихід для директора. Оприбуткувавши на баланс телефон, ввести його в експлуатацію, зазначивши в акті введення в експлуатацію в реквізиті «у момент введення в експлуатацію об’єкт(и) знаходиться(яться) - місцезнаходження об’єкту» кабінет директора. При цьому, у директора за таке користування не виникатиме додаткове благо, оскільки телефон виданий йому, має використовуватися виключно на роботі (а не за її межами) для вирішення виробничих питань, тоді і мобільний зв’язок, оплачений підприємством, буде повністю віднесено на витрати підприємства.

А от здійснення працівником невиробничих телефоних розмов з мобільного телефону, який знаходиться на балансі та оплачений підприємством, розглядатиметься як додаткове благо для працівника. Оскільки відповідно до пп. 164.2.17 ПКУ до додаткових благ, одержаних працівником від свого працедавця, відноситься і вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). 

Тож вартість таких телефонних розмов буде включатися до складу загального оподаткованого доходу працівника того місяця, коли підприємство здійснило їх оплату оператору мобільного зв'язку, і з її суми роботодавець має утримати ПДФО за ставкою 18% (пп. 167.1 ПКУ) та перерахувати його до бюджету.

Крім того, якщо роботодавець не зможе підтвердити виробничий характер телефонних розмов або телефонні розмови проводилися працівником в особистих цілях, то згідно з пп. 198.5 ПКУ потрібно нарахувати ПЗ з ПДВ на їх суму.

Проте, у разі повернення працівником компенсації вартості послуг зв’язку додаткового блага з ПДФО та ПЗ з ПДВ не виникатиме.

Втім, доводити характер розмов – виробничий чи невиробничий – технічно доволі складно, особливо якщо мобільний зв’язок надається на умовах постійної абонентської плати, яка не змінюється в залежності від кількості використаного часу розмов.  Але є один момент, коли невиробниче використання телефона є очевидним – коли директор перебуває за кордоном у відпустці чи у період тимчасової непрацездатності, і в цей період користується послугами роумінгу за додаткову плату, яка буде окремо виділена в рахунку оператора мобільного зв’язку. Очевидно, що вартість таких послуг буде додатковим благом директора.

Також читайте інші наші матеріали про мобільний зв’язок туттут та тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Стаття 15 Угоди з Німеччиною у 2026 році: право роботодавця на застосування (аудіоверсія)
    Підприємство у січні 2026 року уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка дистанційно працює з Німеччини, є податковим резидентом ФРН у 2026 році, перебуває там понад 183 дні та не є ФОП. Роботодавець не має постійного представництва у ФРН. Чи може підприємство як податковий агент самостійно застосувати статтю 15 Угоди між Україною та ФРН про уникнення подвійного оподаткування?
    Сьогодні 07:174
  • Оплати праці учнів ПТУ під час виробничої практики (аудіоверсія)
    Який порядок оподаткування сум, зароблених студентом ПТУ на практиці у 2026 році, якщо за договором 50% коштів перераховується навчальному закладу? Як розраховуються ці 50%, які податки утримуються та чи нараховується ЄСВ?
    12.05.202625
  • Лікарняний і норматив осіб з інвалідністю: чи зараховувати працівника за березень? (аудіоверсія)
    Працівнику встановлено інвалідність з 12.03.2026 р. Засідання МСЕК відбулося 19.03.2026 р., виписку МСЕК він надав роботодавцю 20.03.2026 р. З 12.03.2026 по 19.03.2026 р. працівник був на МСЕК, цей період лікарняним не оплачено. 20.03.2026 р. він вийшов на роботу, а з 21.03.2026 по 31.03.2026 р. знову перебував на лікарняному. Лікарняні за цей період буде оплачено у квітні. За робочий день 20.03.2026 р. йому нараховано зарплату 1368,18 грн.Чи враховувати такого працівника у СКШП осіб з інвалідністю за березень 2026 року для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
    12.05.202647
  • Лікарняний у місяці прийняття на роботу та врахування премій (аудіоверсія)
    Який період береться для розрахунку середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював менше місяця (прийнятий 11.03.2026 р., лікарняний з 07.04.2026 р.), та чи включається премія, нарахована у квітні, до цього розрахунку?
    12.05.202635
  • Оплата лікарняних під час простою: відображення в заяві-розрахунку (аудіоверсія)
    Як правильно розрахувати та відобразити в заяві-розрахунку два листки непрацездатності (31.03–04.04 та 31.03–08.04), якщо з 03.04.2026 р. на підприємстві оголошено простій з оплатою 2/3 окладу, а працівники перебувають удома?
    11.05.202624