Розрахунок компенсації з 12 вересня 2023 року

Як було до 12 вересня 2023 року?

До 12.09.2023 року роботодавці користуючись пп. 2 Порядку №100 проводили обчислення  середньої  заробітної  плати, зокрема,  для виплати компенсації за невикористані відпустки, виходячи  з  виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що  передують  місяцю  виплати компенсації за невикористані відпустки.

Приклад 1. Працівник звільняється 12 (14,15) вересня 2023 року.

Оклад - 7000,00 грн. Припустимо, що за попередні 12 місяців оклад у працівника не змінювався, інших доплат, надбавок та премій не було.

Кількість календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки – 35.

Підприємство працювало без святкових та неробочих днів, на виконання норм Закону №2136. При розрахунку компенсації за невикористану відпустку бухгалтер не взяв до уваги зміни, що відбулися в Порядку №100, розрахувавши середню за попередніми правилами, які діяли до 12.09.2023 року.

• Дохід працівника за 12 місяців – 84000,00 грн;
• Кількість календарних днів у розрахунковому періоді – 365;
• Кількість календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки – 35;
• Розрахунковий період – вересень 2022 – серпень 2023 рр.;
• Середня зарплата – 230,14 грн (84000,00 грн : 365 к.д.р.п.);
• Сума компенсації – 8054,90 грн (230,14 грн х 35 к.д.к.).

Як стало з 12 вересня 2023 року?

З 12.09.2023 року працюють нові правила, затверджені Постановою №957 та викладені в абз. 2 п. 2 Порядку №100. Відповідно до них, обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Тобто виходить, що скільки б календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки не було у працівника і за які роки вони не виникли, якщо звільнення відбувається у 2023 році (починаючи з 12 вересня), компенсація за них має розраховуватися виходячи з розрахункового періоду, який починається з 1 січня 2023 року і закінчується останнім днем місяця перед місяцем звільнення. У розглянутому в запитанні випадку - це січень 2023 – серпень 2023 рр. 

Приклад 2. Працівник звільняється 12 (14,15) вересня 2023 року.

Оклад - 7000,00 грн. Припустимо, що з січня 2023 року оклад у працівника не змінювався, інших доплат, надбавок та премій не було.

Кількість календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки – 35.

Підприємство працювало без святкових та неробочих днів, на виконання норм Закону №2136. 

• Розрахунковий період: січень 2023 – серпень 2023;
• Дохід працівника за цей період – 56000,00 грн (7000,00 грн х 8 місяців);
• Кількість календарних днів у розрахунковому періоді – 243;
• Кількість календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки – 35;
• Середня зарплата – 230,45 грн (56000,00 грн : 243 к.д.р.п.);
• Сума компенсації – 8065,75 грн (230,45 грн х 35 к.д.к.).

Якщо працівнику було нараховано, за розрахунком за старими правилами, суму компенсації 8054,90 грн, то йому треба донарахувати різницю: 10,85 грн. Добре, що помилку було виявлено в тому місяці, коли вона виникла, проте, виплачена доплата (після утримання ПДФО та ВЗ) буде вже після звільнення. 

Як діяти?

ПДФО та В

Із доплати суми компенсації (10,85 грн), яка здійснюватиметься після звільнення працівника потрібно утримати ПДФО (1,95 грн) та ВЗ (0,16 грн) у загальному порядку, як з інших доходів (пп. 164.2.20 ПКУ).

Таке нарахування та виплату потрібно відобразити в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ у тому місяці кварталу в якому проведено донарахування компенсації. 

Проте податківці наполягають: дохід, нарахований податковим агентом звільненому працівнику у вигляді надбавки, доплати, премії, індексації, інших заохочувальних та компенсаційних виплат відображається в додатку 4ДФ під ознакою доходу «127». Про це зазначає і ГУ ДПС у Черкаській області у роз’ясненні.

Оскільки, в даному випадку, це один і той самий місяць та квартал (звільнення та доплата – вересень), то:

в одному рядку - потрібно відобразити нараховану у вересні компенсацією (8054,90 грн у графах 3а та 3) за ознакою доходу «101», а у графі 8 – дату звільнення (12 (14,15).09.2023);

в другому - вересневу доплата нараховану після звільнення (10,85 грн - у графах 3а та 3) за ознакою доходу «127» і знову вказується у графі 8 – дата звільнення (12 (14,15).09.2023).

Звертаємо увагу, що дата звільнення має вказуватися незалежно від того, коли відбулося таке звільнення у звітному чи у минулому періоді. 

ЄСВ

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги) поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією №5.

Оскільки компенсація за невикористану відпустку є виплатою за невідпрацьований час (пп. 2.2.12 Інструкції №5), тому у разі здійснення її виплати вже звільненому працівнику ЄСВ на неї не нараховується. 

Відповідно, в даному випадку, на відміну від додатку 4ДФ, до податкового розрахунку і до додатку 1 за вересень місяць ІІІ кварталу потратить тільки сума компенсації, розрахована у день звільнення (тобто, згідно з прикладом 1 (8054,90 грн – це графи 16 та 17) та ЄСВ (1772,08 грн – це графа 20).