Звільнення працівника, який помер на окупованій території

У разі смерті працівника роботодавець повинен оформити припинення з ним трудових відносин на підставі свідоцтва про смерть, наданого родичами або іншими особами, які здійснили поховання або рішення суду. 

І вже на підставі цих документів роботодавець матиме право видати відповідний наказ та виплатити членам його сім’ї або спадкоємцям всі належні померлому працівникові грошові суми та провести припинення трудового договору на підставі п. 8-2 ч. 1 ст. 36 КЗпП. 

За відсутності свідоцтва про смерть чи рішення суду, права припиняти трудові відносини з працівником у роботодавця немає. Тому нічого іншого не залишається як й надалі відмічати працівника в табелі обліку робочого часу «НЗ – нез’ясовані причини» до моменту отримання відповідного документу. А в єдиній звітності ПДФО, ВЗ та ЄСВ продовжувати ставити в графі 14 кількість календарних днів перебування у трудових відносинах. Після отримання документів потрібно буде здійснити корегування табеля та відповідних додатків єдиної звітності ПДФО, ВЗ та ЄСВ.

Звертаємо особливу увагу, що згідно з ст. 317-319 ЦПКУ вказані особливості встановлення факту, зокрема смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Де абз. 2 ч. 1 чт. 317 ЦПКУ визначено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Це означає, що свідоцтво про смерть, видане на окупованій території є нікчемним, тому родичі чи інші особи мають подати заяву до суду (на деокупованій території) для встановлення факту смерті особи, яка померла на окупованій території. І вже після отримання рішення суду звернутися до органу реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про смерть.

Родичі після отримання свідоцтва про смерть надають його копію за місцем роботи померлого працівника, за яким роботодавець видасть наказ та проведе остаточний розрахунок.

Або як варіант, роботодавець керуючись абз. 2 ч. 1 чт. 317 ЦПКУ, оскільки відсутній зв'язок з родичами померлого , як інша заінтересована особа (адже встановлення факту смерті особи безпосередньо впливає на його права, обов'язки та законні інтереси) може самостійно подати заяву до суду (на підконтрольній території) про встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території. У заяві вказують про причини неможливості одержання документу, що підтверджують факт смерті. 

Рішення суду про визнання особи померлою буде для роботодавця достатньою підставою, щоб видати наказ про звільнення працівника у зв'язку зі смертю останнього та провести остаточний розрахунок.

Отже, оскільки з родичами померлого немає зв'язку, належні померлому працівникові суми мають бути депоновані роботодавцем протягом строку позовної давності і виплачені його спадкоємцям за пред'явленням документів, що підтверджують право на спадщину. 

Звертаємо увагу, що строк давності звернення за спадщиною може бути продовжений на час дії в Україні воєнного стану (відповідний законопроект перебуває на розгляді Верховної Ради).

У разі якщо права на спадщину не будуть заявлені до закінчення позовної давності - сума недоотриманого працівником заробітку підлягає списанню в дохід підприємства.