Повернення демобілізованого працівника на роботу

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (ч. 3 ст. 24 Закону про військову службу).

Окрім того, має бути внесений відповідний запис до військового квитка (п. 11 ст. 26 Закону про військову службу). Згідно з цим пунктом особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов’язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов’язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.

Процедури повернення до роботи демобілізованого працівника в законодавстві не передбачено. Проте, зважаючи на те, що на час мобілізації працівника роботодавець видавав наказ про увільнення від виконання службових обов’язків в цей час, а також міг взяти по строковому трудовому договору іншого працівника на посаду мобілізованого, доречно, для початку  перевірити у демобілізованого працівника військовий квиток. У документі зазначається дата про призов і звільнення з військової служби, а також інформація щодо взяття його на військовий облік.  

Надалі:

1. працівник пише заяву з бажанням приступити до виконання службових обов’язків з відповідного числа у зв’язку з демобілізацією;
2. роботодавець видає наказ про вихід демобілізованого працівника на роботу, такий наказ призупинить дію наказу про увільнення, оскільки він, як відомо, не містить конкретної дати закінчення служби; 
3. роботодавець також видає наказ (у разі потреби) про звільнення з роботи працівника, який працює за строковим трудовим договором, на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП, у зв’язку з закінченням строку його дії. Видається такий наказ напередодні дати, з якої демобілізований працівник має стати до роботи.