Статтею 128 КЗпП передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
Дане обмеження не поширюється тільки на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
Зрозуміло, що це обмеження стосується тільки примусових утримань.
Сам же механізм повернення фіндопомоги, як і її надання, має бути визначений договором. Можна передбачати умову щодо повернення ПФД через певний проміжок часу відразу всієї суми або шляхом щомісячних відрахувань із заробітної плати працівника до повного погашення позики, внесенням в касу підприємства чи на поточний рахунок підприємства.
Отже, при поверненні фіндопомоги відрахування із заробітної плати здійснюються виключно за домовленістю сторін, а тому розмір таких відрахувань визначається самостійно та може досягати 100% заробітку.
Тому тут діятиме власне лише бажання працівника, зазначене в заяві на розпорядження своєю зарплатою. Таке право йому надає ст. 25 Закону про оплату праці, якою забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
Тож для повернення фіндопомоги роботодавцеві з доходу працівника може бути утримана будь-яка визначена ним у заяві сума, без будь-яких обмежень. У заяві працівник може написати наступне, наприклад: «Прошу провести утримання нарахованого доходу за травень 2023 року в погашення поворотної фінансової допомоги за договором №.. від…у розмірі 100% заробітку».
Незайвим буде оформлення наказу на підставі заяви, оскільки таке погашення фіндопомоги є виключно домовленістю сторін, тобто має бути зафіксовано згоду.
Увага! Господарська операція щодо погашення ПФД за рахунок заробітної плати по суті є виплатою зарплати працівнику, адже в цей момент дебетується рахунок 661, тільки замість рахунку грошових коштів (301, 311) кредитується рахунок заборгованості працівника, яка зменшується. Тому в день здійснення запису - Дт 661 Кт 377 потрібно сплатити ПДФО, ВЗ та ЄСВ, що припадають на утриману суму.
Якщо здійснити утримання ПФД на дату нарахування зарплати – останній день місяця, в цей же день потрібно і сплатити ПДФО, ВЗ та ЄСВ. А якщо за кілька днів буде стандартна виплата ЗП решті працівників, то в день такої виплати знову потрібно буде сплатити ПДФО, ВЗ та ЄСВ за мінусом сум, вже сплачених при утриманні ПФД. Щоб уникнути дворазової сплати ПДФО, ВЗ та ЄСВ, можна робити в обліку запис - Дт 661 Кт 377 одночасно з виплатою зарплати, а не в день її нарахування. Тоді ПДФО, ВЗ та ЄСВ сплачуються один раз на всю суму виплаченої зарплати – як у вигляді утримання ПФД, так і грошовими коштами.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити