Власник 50% ПП - громадянин РФ: звільнення працівників при заблокованих рахунках

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну набув чинності Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» від 03.03.2022 р. №2116-IX.

Крім того, 08.03.2022 р. НБУ прийняв Постанову №44 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»», нормами якої обмежують підприємства користуватися поточними рахунками в банку, що мають відношення до РФ, а також Республіки Білорусь.

Проте, є виняток. Банкам України дозволено здійснювати з заблокованих рахунків виплати на:

• підтримку ЗСУ;
• користь державних органів України;
• виплат заробітної плати;
• соціальних виплат;
• оплати комунальних послуг;
• сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Враховуючи вищезазначене, розуміємо, що у разі звільнення працівників та проведення їм остаточного розрахунку, нарахування/утримання/сплату податків банк дозволить провести з рахунку, на який накладено обмеження. Головне – аби на рахунку були кошти.

Якщо коштів немає, то звільнити працівників можна за їхніми заявами в загальному порядку. Одразу відзначимо, що   непроведення остаточного розрахунку з працівником у день звільнення через фінансовий стан підприємства не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення ст. 116 КЗпП. 

Виплати можна буде провести, коли з'являться кошти (наприклад, при ліквідації підприємства через банкрутство відбудеться продаж майна, що піде на погашення боргів. Також можна внести фінансову допомогу тощо) разом з виплатою середньої зарплати за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців (ст. 117 КЗпП). Такий середній заробіток розраховується відповідно до Порядку №100 виходячи з виплат за 2 календарні місяці.

При виплаті остаточного розрахунку відшкодування за час затримки розрахунку під час звільнення не є базою нарахування ЄСВ, оскільки воно входить до переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджених Порядком №1170. 

Однак, ПДФО та ВЗ з таких виплат доведеться утримати та сплатити. 

Крім того, доведеться сплатити штрафи за несвоєчасний розрахунок зі звільненими працівниками, якщо вони будуть накладені на:

• посадових осіб роботодавця – адміністративна відповідальність згідно зі ст. 41 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн);
• роботодавця – фінансова відповідальність у вигляді штрафу згідно з ст. 265 КЗпП. При затримці розрахунку не більше місяця штраф становитиме 1 МЗП згідно з абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП. При затримці виплати більш ніж на один місяць,- штраф 3 МЗП, установленої на момент виявлення порушення, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

Звертаємо увагу: у разі, якщо роботодавець не виплатить належних працівникові коштів у день звільнення і середнього заробітку за час затримки розрахунку, то колишній працівник має право звернутися до суду, на підставі ст. 233 КЗпП.

Отже, в даному випадку потрібно буде подати звіт про заборгованість з  оплати праці за формою №3-борг. 

Ще як варіант: інший засновник, який є резидентом України, може надати поворотну фінансову допомогу підприємству у достатній  сумі для проведення остаточного розрахунку з працівниками при їх звільненні за договором про надання поворотної фінансової допомоги (ст. 1046 ЦКУ). В договорі варто передбачити строк повернення такої допомоги. Враховуючи положення ч. 2 ст. 1049 ЦКУ, можна передбачити можливість дострокового повернення поворотної фінансової допомоги. І так, як і в першому варіанті, кошти можна буде повернути, наприклад від продажу майна у разі ліквідації підприємства.

Цей варіант дасть можливість вчасно розрахуватись з працівником, а відтак, позбавить підприємство ризику вищезазначених штрафів.