• Посилання скопійовано

ФОП-сумісник без основного місця роботи: як бути з відрядженням?

Виконавця треба направити у відрядження. Щоб компенсувати йому витрати на відрядження та добові, йому запропонували влаштуватися за сумісництвом. Він відмовився, тому що він не має основного місця роботи і що факт основної роботи перевіряє ДПС. А також через те, що це відповідальність, яка тягне за собою штрафні санкції. Чи можна підприємницьку діяльність ФОПа вважати основним місцем роботи?

Самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою -  підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп.14.1.226 ПКУ). Також, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном (ч. 1 ст. 52 ЦКУ).

Таким чином, стає зрозумілим, що підприємець не може бути найманим працівником у самого себе, відповідно підприємницька діяльність не є його основним місцем роботи. Більше того, підприємницька діяльність не є трудовою діяльністю взагалі, це інша сфера діяльності людини.

Робота за сумісництвом передбачена ч. 2 ст. 21 КЗпП. Утім, чи має право підприємство прийняти на роботу сумісника, якщо в нього немає основного місця роботи? Розберемося.

На думку Мінсоцполітики, підприємствам заборонено приймати працівників на умовах сумісництва, якщо у них немає основного місця роботи (лист від 13.10.2004 р. №36-298).

Так само, як і вимагати від зовнішнього сумісника підтвердження наявності основного місця роботи. Адже це не передбачено чинним законодавством (ст. 24 і 25 КЗпП). Роботодавець може тільки попросити працівника надати інформацію про основне місце роботи.

Мінсоцполітики в листі від 25.05.2015 р. №198/06/186-15 також зауважує: у роботодавця немає обов’язку перевіряти факт укладання та припинення трудового договору за основним місцем роботи. Ба більше, Мінсоцполітики в листі від 14.04.2017 р. №8185/0/2-17/13 попереджає, що роботодавець не має права відмовити працівникові в прийнятті на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. Така відмова роботодавця є порушенням законодавства про працю.

Тобто, відмова в такому разі буде безпідставною, що може бути кваліфіковано як порушення інших вимог трудового законодавства.

Тож єдине, що може зробити роботодавець, це попросити працівника надати інформацію щодо основного місця роботи чи його зміну. 

Також не передбачена відповідальність роботодавця за неповідомлення його сумісником про звільнення з основного місця роботи. Про це, зокрема, йдеться в листі Мінсоцполітики від 09.06.2017 р. №294/0/22-17/134.

Але! Якщо при перевірці податківці виявлять факт сумісництва без основного місця роботи, у роботодавця постане питання щодо правильності нарахування та сплати ЄСВ не менше мінімального розміру та ляже підозра щодо приховування основного місця роботи для заниження розміру сплати ЄСВ. Тому, варто, суміснику нараховувати дохід, який пропорційно відпрацьованому часу буде не менше МЗП, в 2022 р. – 6700,00 грн, оскільки за зовнішнього сумісника ЄСВ платимо з фактичного доходу.

Вихід. Якщо у штаті немає працівника, якого можна направити у відрядження, то з ФОПом можна укласти договір ЦПХ на виконання робіт чи послуг, і вартість витрат на проїзд та проживання включити в суму винагороди. При цьому під час укладення ЦПД варто прописати, що підприємство компенсує всі витрати, пов’язані з роботою, у т.ч. витрати, пов’язані з поїздками на певний строк до іншого населеного пункту для виконання робіт (послуг).

Якщо укласти договір ЦПХ з підприємцем, як з фізособою, то підприємство виступатиме податковим агентом і потрібно буде з суми винагороди (в т.ч. з вартості проїзду та проживання, що входять в загальну суму винагороди)утримати ПДФО та ВЗ та нарахувати ЄСВ.

Якщо вартість проживання та проїзду не включати до вартості винагороди, то їх компенсація розглядатиметься як додаткове благо. Про те, яке буде оподаткування в даному випадку ми писали тут.

З іншого боку, осіб, що виконують роботи/послуги за договором ЦПХ, формально теж можна направити у так зване «відрядження» (службову поїздку з метою виконання договору) і забезпечити коштами на цю поїздку, але вони будуть оподатковуватись  ПДФО та ВЗ у повній сумі, оскільки платник коштів не є роботодавцем виконавця. Норма пп. 170.9.1 ПКУ дозволяє не оподатковувати кошти на відрядження тільки у тому випадку, якщо відряджений є найманим працівником платника коштів, відповідно, в усіх інших випадках такі кошти оподатковуються як додаткове благо.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Праця та соціальний захист/Трудові відносини

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Трудові відносини»

  • Стаття 15 Угоди з Німеччиною у 2026 році: право роботодавця на застосування (аудіоверсія)
    Підприємство у січні 2026 року уклало трудовий договір із працівницею - громадянкою України, яка дистанційно працює з Німеччини, є податковим резидентом ФРН у 2026 році, перебуває там понад 183 дні та не є ФОП. Роботодавець не має постійного представництва у ФРН. Чи може підприємство як податковий агент самостійно застосувати статтю 15 Угоди між Україною та ФРН про уникнення подвійного оподаткування?
    Сьогодні 07:1717
  • Оплати праці учнів ПТУ під час виробничої практики (аудіоверсія)
    Який порядок оподаткування сум, зароблених студентом ПТУ на практиці у 2026 році, якщо за договором 50% коштів перераховується навчальному закладу? Як розраховуються ці 50%, які податки утримуються та чи нараховується ЄСВ?
    12.05.202638
  • Лікарняний і норматив осіб з інвалідністю: чи зараховувати працівника за березень? (аудіоверсія)
    Працівнику встановлено інвалідність з 12.03.2026 р. Засідання МСЕК відбулося 19.03.2026 р., виписку МСЕК він надав роботодавцю 20.03.2026 р. З 12.03.2026 по 19.03.2026 р. працівник був на МСЕК, цей період лікарняним не оплачено. 20.03.2026 р. він вийшов на роботу, а з 21.03.2026 по 31.03.2026 р. знову перебував на лікарняному. Лікарняні за цей період буде оплачено у квітні. За робочий день 20.03.2026 р. йому нараховано зарплату 1368,18 грн.Чи враховувати такого працівника у СКШП осіб з інвалідністю за березень 2026 року для виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
    12.05.202653
  • Лікарняний у місяці прийняття на роботу та врахування премій (аудіоверсія)
    Який період береться для розрахунку середньої заробітної плати, якщо працівник відпрацював менше місяця (прийнятий 11.03.2026 р., лікарняний з 07.04.2026 р.), та чи включається премія, нарахована у квітні, до цього розрахунку?
    12.05.202642
  • Оплата лікарняних під час простою: відображення в заяві-розрахунку (аудіоверсія)
    Як правильно розрахувати та відобразити в заяві-розрахунку два листки непрацездатності (31.03–04.04 та 31.03–08.04), якщо з 03.04.2026 р. на підприємстві оголошено простій з оплатою 2/3 окладу, а працівники перебувають удома?
    11.05.202625